зміст

1. Вступ

2. Програма начально-тематичних екскурсій

3. Початкова школа. Екскурсія «Походження назви свого населеного пункту»

4. Біологія. Екскурсія «Фітоценоз лук»

5. Українська література. Екскурсія «Тарас Григорович Шевченко – український письменник»

вступ

Екскурсії відіграють важливу функціональну роль у задоволенні рекреаційних потреб кожної дитини: духовних, естетичних, інформаційних. Вони дозволяють моделювати рекреаційну діяльність людини, пов'язану з пізнанням навколишнього світу: особливостей природи, сучасних та історичних подій, елементів побуту, традицій, вірувань, творчих здобутків людства.

Як вид діяльності, екскурсія, поєднує взаємопов'язані та взаємообумовлені дії. Вони можуть бути різноманітними - рух групи за маршрутом, рух відносно об'єктів, перегляд пам'яток.

Діяльність учнів на екскурсіях виявляється в таких активних формах, як спостереження, вивчення, дослідження об'єктів.

Діяльність вчителя складається з ряду дій, головними з яких є підготовка і проведення навчально-тематичної екскурсії.

Як форма спілкування, екскурсія передбачає взаємозв'язок і взаємодію вчителя і дітей на основі їх спільної діяльності. Екскурсії допомагають конкретизувати раніше набуті знання і дати нові, розвивають вміння розуміти природні та суспільні явища і процеси, посилюють інтерес до того, що вивчається і викликають певні чуттєві враження.

Мета нашої програми полягає в тому, щоб ознайомити учнів з історичним минулим і сьогоденням нашої країни, досягненням національної культури, природою, традиціями та звичаями свого народу засобами екскурсій на місцевому матеріалі.

Завдання програми навчально-тематичних екскурсій полягає в тому, щоб допомогти педагогічним працівникам у надані учням додаткових знань про рідний край; забезпечити освітнє, пізнавальне та виховне значення екскурсій.

Адже екскурсія це складна форма навчально-виховної роботи. Під час екскурсії діти не тільки засвоюють нові знання, а й поглиблюють, розширюють наявні; здобувають уміння і навички їх застосування. Екскурсії дають можливість для комплексного використання методів навчання; збагачують знання і самого вчителя; допомагають виявити практичну значимість знань, сприяють ознайомленню учнів з досягненнями науки; допомагають залучити учнів до простих досліджень; вони є ефективним засобом виховання учнів, зокрема їх емоційної сфери.

Значення екскурсій заключається в тому, що:

• знання здобуваються в природних умовах;

• багатство ілюстрованого матеріалу для спостереження;

• явища сприймаються в цілісності;

• збирається багатий матеріал для подальшої роботи;

• позитивно впливає на емоційну сферу учнів.

Екскурсії діляться по типам:

• за відношенням до навчальної програми: програмні і позапрограмні;

• за змістом: тематичні і комбіновані;

• за часом проведення відносного матеріалу, який вивчається: вступні, поточні, заключні;

• за відношенням до навчального предмету: ботанічні, зоологічні, хімічні, фізичні і т.п.

До організації і проведення екскурсій ставляться вимоги:

• наявність у школі системи екскурсійної роботи і підготовка вчителя до екскурсійної роботи;

• чітке визначення освітньої і виховної мети екскурсії;

• вибір оптимального змісту екскурсії з урахованням рівня підготовки учнів;

• правильний вибір екскурсійних об'єктів;

• дотримання логіки пізнавального процесу;

• оптимальний вибір методів і принципів навчання;

• раціональне поєднання слова і наочності;

• мотивація пізнавальної діяльності учнів;

• формування в учнів наукового світогляду, моральних та інших якостей;

• формування в учнів загальноосвітніх і спеціальних вмінь і навичок у процесі застосування знань на практиці;

• організаційна чіткість проведення екскурсії;

• дотримання правил техніки безпеки і правил поведінки під час екскурсії.

Навчальні екскурсії мають визначену мету поглиблення та конкретизації знань і вмінь з різних предметів. Об'єктами навчальних екскурсій є промислові підприємства, наукові лабораторії, вищі навчальні заклади, установи культури і мистецтва (музеї, виставки), храми, історичні місця і пам'ятники тощо. Екскурсії плануються заздалегідь у межах урочного часу (екскурсії з виховною метою належать до позакласних заходів і проводяться в позаурочний час), їх проведення є визначеним у навчальній програмі. Учитель здійснює ретельну підготовку проведення навчальної екскурсії. Він заздалегідь ознайомлюється з об'єктом, домовляється з екскурсоводом про дидактичний зміст екскурсії. У класі ж він проводить таку підготовку:

• пояснює учням мету і зміст екскурсії, дає характеристику об'єкта, зацікавлює ним;

• подає план екскурсії (необхідно занотувати основні елементи екскурсії);

• за потреби - накреслюється маршрут-схема (коли необхідно, щоб учні рухалися по складному плану, скажімо в лісі).

У класі, на уроці, після екскурсії обов'язковим є аналіз підсумків навчальної екскурсії - усне опитування, використання даних у ході наступних уроків. У міру потреби наслідки екскурсії, коли її сфотографовано, з використанням виробничої або іншої інформації, оформлюються у вигляді стенда, плаката чи альбому.

Програма навчально – тематичних екскурсій

№ п/п	Термін проведення	Для якого класу	Дисципліна	Тема в навчальній програмі	Тема екскурсії	Мета проведення екскурсії	Місце проведення екскурсії
	Лютий	1	Читання	Екскурсія до шкільної бібліотеки	Бібліотечний урок.	Познайомити дітей з бібліотекою, поняттям «абонемент» та роботою бібліотекаря на абонементі; розвивати уявлення дітей про значення бібліотеки в житті людей; виховувати бережливе ставлення до книжок.	Міська бібліотека
	Березень	1	Я і Україна	Весняні зміни в природі	Природа навколо нас	Спостереження за першими ознаками весни (температура повітря, перші квіти, приліт пташок, стан бруньок на деревах та кущах); розвивати естетичні почуття, викликані красою весни; спостережливість,вміння порівнювати; виховувати любов до природи, бережне ставлення до неї.	На природу
	Травень	1	Я і Україна	Узагальнююча екскурсія «Природа навколо нас»	Природа навколо нас	Закріпити та розширити знання учнів про неживу та живу природу, зміни в ній упродовж року. Дати завдання для літніх спостережень. Розвивати увагу, спостережливість; виховувати любов до природи.	До Широківського лісу
	Квітень	1	Я і суспільство	Моє рідне селище	Де ти живеш	Ознайомити з природними умовами селища та його основними пам’ятками; розвивати інтерес до історії селища; виховувати шанобливе ставлення до пам’яток.	По населеному пункту
	Травень	1	Читання	Екскурсія до знавця фольклору рідного краю	Усна народна творчість	Дати уявлення про збереження та накопичення фольклору через зустріч зі знавцем усної народної творчості краю; розвивати інтерес до фольклору; виховувати любов до рідної мови.	До народної майстрині
	Травень	1	Я і суспільство	Людина і знаки інформації	Людина і знаки інформації	Ознайомлення із зразками знакової інформації; розвивати увагу, спостережливість; виховувати повагу до праці	До поштового відділення.
	Вересень	1	Читання	Рідна школа	Добукварний період «Здрастуй, школо»	Ознайомити учнів з приміщеннями школи та їх призначенням, територією школи; розвивати увагу, пам'ять ; виховувати бережне ставлення до шкільного майна.	Екскурсія по школі
	Жовтень	1	Я і Україна	Осінні зміни в неживій природі, житті рослин і тварин	Природа навколо нас	Спостереження за висотою сонця над землею, змінами в неживій природі, в житті рослин, тварин; розвивати спостережливість, увагу; виховувати бережне відношення до природи.	До річки Інгулець
	Грудень	1	Я і Україна	Нежива природа взимку. Турбота про тварин взимку.	Природа навколо нас	Спостереження за неживою природою, ознайомлення з життям тварин взимку та допомога людей тваринам; розвивати спостережливість, увагу; виховувати бережне ставлення до природи.	Пришкільний парк
	Березень	2	Я і Україна	Весна. Сезонні зміни.	Природа навколо нас	Формувати поняття залежності росту і розвитку рослин від: світла, тепла, вологи; показати, що охорона природи – неодмінна умова її збереження .	Широківсь кий ліс
	Квітень	2	Я і Україна	Походження назви свого населеного пункту	Твій рідний край	Дати уявлення про походження назви свого населеного пункту, розвивати інтерес до історичного минулого , виховувати почуття гордості за досягнення своїх пращурів.	Балка Зелена
	Травень	2	Читання	Що на дають бібліотеки?	Бібліотечний урок	Ознайомлення учнів з видами бібліотечно-бібліографічної допомоги: рекомендаційним списком дитячої літератури, книжковою виставкою (авторською, тематичною); розвивати інтерес до книг різної тематики; виховувати бережне ставлення до книжки.	Міська бібліотека
	Травень	2	Я і суспільство	Я сам та інші люди	Я сам та інші люди	Ознайомити з професією продавця продуктового магазину; показати з якими знаряддям працює продавець; розвивати уявлення про світ професій; виховувати повагу до працівників обслуговуючої сфери.	Продуктовий магазин
	Травень	2	Праця	Традиційні художні образи місцевих вишивок	Художня вишивка в українському побуті	Показати різноманітність технік вишивання у традиційних місцевих виробах; розвивати увагу, уяву; виховувати почуття прекрасного.	Місцевої майстрині
	Травень	2	Читання	Що нам дає фольклор?	Усна народна творчість	Закріпити уявлення про збереження та накопичення фольклору через зустріч зі знавцем усної народної творчості краю; розвивати і збагачувати пам'ять та усне мовлення; виховувати шанобливе ставлення до рідної мови.	До знавця фольклору рідного краю
	Вересень	2	Я і Україна	Екскурсія на шкільну ділянку	Людина і природа	Закріпити поняття про живу та неживу природу, про причини змін у природі на основі порівнянь, формувати уявлення про ранню осінь, виховувати любов та бережливе ставлення до природи.	Місцевий парк
	Листопад	2	Я і Україна	Осінь. Рослини восени.	Природа навколо нас.	Визначити найхарактерніші ознаки осені своєї місцевості в живій природі; розвивати спостережливість, уяву; виховувати дбайливе ставлення до природи.	Річка Інгулець
	Грудень	2	Я і Україна	Зима. Рослини взимку.	Природа навколо нас	Визначити найхарактерніші ознаки зими своєї місцевості в живій та неживій природі; розвивати спостережливість, уяву; виховувати естетичний смак.	Широківський ліс
	Лютий	3	Читання	Бібліотека, їх роль у житті дитини	Бібліотека, їх роль у житті дитини	Формувати уміння здійснювати пошук потрібної книжки у відкритому фонді дитячої бібліотеки, користуватись каталожним роздільником (з допомогою дорослого); виховувати бережне ставлення до книги.	Міська бібліотека
	Березень	3	Я і Україна	Жива природа	Ознайомлення з збереженням, примноженням й охороною рослинного світу	Ознайомити з формами роботи по збереженню, примноженню і охорони рослинного світу; розвивати почуття відповідальності за наслідки своєї діяльності; виховувати в дітей прагнення збагачувати природу рідного краю.	Ботанічний сад
	Квітень	3	Я і Україна	Природа і ми	Зміни в природі, спричинені людиною, охорона природи	Встановлювати зв’язок між діяльністю людини та змінами в природі;показати, що охорона природи – неодмінна умова її збереження; виховувати бережне ставлення до природи.	Парк імені Газети «Правда»
	Травень	3	Я і суспільство	Я сам та інші люди	Я сам та інші люди	Ознайомити з умовами праці фотографа та значення його професії у суспільстві; розвивати естетичний смак; виховувати почуття прекрасного.	До фотостудії
	Травень	3	Я і суспільство	Художні техніки декоративно-ужиткового мистецтва	Художні техніки декоративно-ужиткового мистецтва	Ознайомити з прикладами сучасних і традиційних видів художньої праці; розвивати почуття прекрасного; виховувати повагу до традиційних видів художньої праці.	краєзнавчий музей «Український етнодизайн»
	Вересень	3	Я і Україна	Природа і ми	Різноманітність природи	Практично розпізнавати предмети живої та неживої природи, спостерігати за змінами природи; розвивати спостережливість, увагу; виховувати любов до природи	Заказник «Візирка»
	Жовтень	3	Я і Україна	Нежива природа	Ознайомлення з ґрунтом	Дати уявлення про склад ґрунту та його значення в природі та житті людей; розвивати спостережливість, логічне мислення; виховувати бережне ставлення до природи.	Ботанічний сад
	Листопад	3	Я і Україна	Жива природа	Ознайомлення з різноманітністю умов життя в природі	Систематизувати знання учнів про рослини, ознайомити з істотними ознаками рослин, з умовами, які потрібні їм для життя; розвивати спостережливість; виховувати бажання примножувати природу рідного краю.	Карачунівсь кий лісовий масив
	Травень	4	Я і Україна	Рідний край	Заказники, їх роль в житті людей	Закріплення знань про рослинний, тваринний світ рідного краю, корисні копалини; розвивати спостережливість, уяву; виховувати бережне ставлення до багатств природи.	Заказник «Візирка»
	Травень	4	Я і Україна	Рідний край	Корисні копалини,що добуваються в нашому місті	Розширити знання про способи добування корисних копалин рідного краю, екологічні проблеми, пов’язані з добуванням корисних копалин та шляхами їх подолання; розвивати інтерес до професій, пов’язаних з видобутком корисних копалин; виховувати почуття відповідальності за екологічний стан навколишнього середовища.	Музей ІнГЗКа
	Травень	4	Малювання	Образи природи у мистецтві	Беру різнобарвну палітру і землю малюю мою	Спостереження за багатою палітрою природи та відображення у учнівських роботах; розвивати увагу, спостережливість; виховувати почуття прекрасного.	Місцевий парк
	Листопад	4	Я і Україна	Україна – наша Батьківщина	Форми земної поверхні Дніпропетровщини	Формування уявлення про гірську і рівнинну поверхні; формувати вміння порівнювати предмети, визначати їх найістотніші ознаки; розвивати уяву, логічне мислення; виховувати любов до природи.	Балка Кобильня, с. Шестірня, Широківського району
	Грудень	4	Я і Україна	Рідний край	Роль річки в житті людини	Закріпити знання про водойми, джерело, річку; розвивати спостережливість і уяву; виховувати любов до природи бережне ставлення до її багатств.	Річка Інгулець
	Квітень	5	Трудове навчання	Технологія обробітку, охорона ґрунтів	Використання земельних ресурсів для дослідницької роботи	Вивчення типів ґрунтів України, технологія обробітку ґрунту	Шкільна навчально – дослідницька ділянка
	Травень	5	Трудове навчання	Благоустрій та озеленення територій	Зеленими стежками парків Інгульця	Вивчення ролі зелених насаджень у житті людини, догляд за зеленими насадженнями	Пришкільний парк
	Жовтень	5	Українська література	Міфи і легенди рідного краю	Вивчення легенд рідного краю	Ознайомити з легендами рідного краю	Історико – краєзнавчий музей міста Кривого Рогу
	Лютий	6	Географія	«Земля – планета людей	Сталеві руки Олексія Семеренка	Продовжити знайомство з випускниками школи. Розповісти про 4-ох кратного чемпіона світу та 8-ми кратного чемпіона Європи з армспорту	Музей КЗШ № 114
	Березень	6	Географія	Поняття про «літосферу»	Вивчення особливостей видобутку в місцевому кар’єрі	Сформувати науковий погляд на природу землі, закріпити й поглибити знання учнів про гірські породи та корисні копалини, познайомити з професією геолога	Інгулецький кар’єр
	Березень	6	Географія	Гірські породи	Гірські породи рідного міста	Познайомити учнів з гірськими породами свого краю	Геологічний музей КТУ
	Квітень	6	Географія	Вивчення поняття «атмосфера»	Спостереження за погодою	Продовжити формувати вміння проводити спостереження за природою. Навчитися будувати за їх результатами графіки температури, діаграми хмарності та опадів	Інгулецький парк
	Травень	6	Трудове навчання	Технологія вирощування лікарських рослин	Знайомство з лікарськими рослинами, їх роль у житті людини	Вивчення видів лікарських рослин свого регіону. Збір та заготівля лікарських рослин	Заказник «Візирка»
	Жовтень	6	Біологія	Природні та штучні екосистеми в довкіллі	Осінні явища в житті рослин	Закріпити поняття про неживу і живу природу, визначити причини зміни в природі на основі порівнянь, вміти сформувати уявлення ранню осінь, виховувати у учнів любов і бережливе ставлення до природи	Широківсь кий лісовий масив
	Жовтень	6	Українська література	Календарно-обрядові пісні	Обряди і звичаї нашого народу	Ознайомити з обрядами і звичаями народу	Інгулецька церква
	Грудень	6	Трудове навчання	Улаштування годівниць для диких, зимуючих у регіоні птахів	Увага – наші друзі птахи	Вивішення годівниць для диких, зимуючих у регіоні птахів	Місцевий парк
	Березень	7	Українська література	Творчість Т.Г.Шевченка	Стежками Шевченкового слова	Розширити і поглибити знання учнів про творчість Т.Г.Шевченка	Міська дитяча бібліотека бібліотека-філіал № 11 - ЦДЮТ «Ріднокрай» - пам’ятник Т.Г.Шевченко
	Березень	7	Фізика	Фізика і техніка	Використання техніки в сферах життєдіяльності людини	Розширити знання учнів щодо використання техніки в різних сферах життєдіяльності людини та на виробництві	Центр обслуговування абонентів «Київстар»
	Квітень	7	Географія	Євразія. Антропогенні природні комплекси	Антропогенний комплекс на прикладі місцевого парку	Познайомити учнів з поняттям антропогенний комплекс. Його значення для навколишнього середовища	Інгулецький парк
	Квітень	7	Біологія	Загальна характеристика квіткових рослин	Фітоценоз лук	Вивчити біологічні особливості рослин лук, їх пристосувальний характер життя в різних генетичних частинах заплави річки. Вивчити морфологічні особливості фітоценозу. Зокрема надземну та підземну ярусність, горизонтальну мозаїчність	Річка Інгулець
	Квітень	8	Фізика	Механічний рух на виробництві	Використання механічного руху на автоматизованій телефонній станції	Навчити учнів спостерігати прояви механічного руху в техніці. Дати поняття про відносність руху.	Телеграф
	Травень	8	Географія	Природні зони України. Степ	Дикоросла рослинність степів	Дати дітям поняття про степ, ознайомити з дикорослими представниками рослинного світу степової зони України, її різноманіттям, кліматичними умовами та представниками тваринного світу. Розглянути вплив діяльності людини на природну екосистему степів	Село Демянівка, Широківського району
	Травень	8	Трудове навчання	Знайомство з професіями свого регіону, виховання поваги до праці	Вивчення сільськогосподарських професій	Вивчення робітничих професій свого регіону. Знайомство з центром підготовки та перепідготовки робітничих кадрів	МЦППВ, селище Широке, Широківсько го району
	Травень	8	Трудове навчання	Технологія вирощування плодових дерев	Дерева мого життя	Догляд за плодовими деревами на території навчального закладу, захист їх від шкідників	Садова зона навчального закладу
	Жовтень	8	Українська література	Українські історичні пісні	Наш край в часи козаччини	Поглибити знання про побут і звичаї козаків	Краєзнавчий музей в селі Шестірня
	Листопад	8	Географія	Становлення взаємозв’язків між тектонічними структурами і формами рельєфу корисних копалин на території України	Становлення взаємозв’язків між тектонічними структурами і формами рельєфу корисних копалин на території України	Встановити взаємозв’язок між тектонічними структурами і формами рельєфу на території України та на прикладі залізних руд Криворіжжя	Музей Арселор Мітал Кривий Ріг
	Квітень	9	Трудове навчання	Охорона навколишнього середовища	Ріка мого дитинства	Вивчення екологічної ситуації в своєму регіоні. Розчищення берегової лінії водоймища.	Заказник «Візірка»
	Травень	9	Трудове навчання	Робітничі професії галузей виробництва і первинної переробки продукції сільськогосподарського господарства	Всі професії важливі, всі професії потрібні	Вивчення професій свого регіону. Знайомство з відповідними професіями.	Професійно технічне училище № 44, Інгулець
	Лютий	9	Українська література	Тарасові Світанки	Ім’я Тараса Шевченка в Кривому Розі	Поглибити знання учнів з роздумів про епоху у яку жив Т.Г.Шевченко, зібрати свідчення про історію селища імені Шевченка, розкрити взаємозв’язок літератури з життям, викликати інтерес до художнього слова	селище ім. Шевченка, Центрально-Міський район, проспект «Визволення» - Криворізький державний театр ім. Шевченка, вул. Українська – пам’ятник Т.Г. Шевченку
	Травень	9	Українська література	Українське весілля	Збереження українських традицій в сучасному весіллі	Ознайомити з обрядами українського весілля	Кафедра народознавства Криворізького педагогічного університету
	Вересень	9	Географія	Чорна металургія	Підготовка кадрів для чорної металургії (Інгулецький технікум Криворізького технічного університету)	Ознайомити дітей з місцевим закладом, який готовить працівників для металургії. Показати різноманітність вибору професій гірничого напряму, розширення кругозору та отримання додаткових знань	Криворізький гірничорудний технікум
	Листопад	9	Фізика	Електричний струм, дії електричного струму	Дії електричного струму на прикладі автоматизованої телефонної станції	Ознайомити учнів з використанням електричного струму в побуті та на виробництві. Дати поняття про електричний струм та його дію	Автоматизована телефонна станція
	Березень	10	Фізика	Поняття про транзистор	Основні характеристики транзистора, його дія та функції	Ознайомити учнів із застосуванням напівпровідникових приладів. Дати поняття про інтегральні схеми	Автоматизована телефонна станція
	Жовтень	10	Українська література	Література рідного краю	Поезія воїнів-афганців	Розглянути поезії воїнів-афганців	Пам’ятник афганцям (зустріч з воїнами – афганцями)
	Квітень	11	Українська література	Література рідного краю	Завжди у пам’яті народній (поети -руданівці)	Ознайомитися із творчістю поетів -руданівців, зокрема Лариси Лазірко	На цвинтар до могили Лариси Лазірко
	Грудень	11	Фізика	Принцип радіотелефонного зв’язку. Розвиток засобів зв’язку	Принципи роботи автоматизованих телефонних станцій	Ознайомити учнів з підприємствами рідного краю. Дати можливість застосовувати отримані знання на практиці. Розширити знання учнів по джаній темі	Автоматизована телефонна станція

початкова школа

екскурсія на тему

«походження назви свого населеного пункту»

Картосхема маршруту

Технологічна карта екскурсії:

• Порядковий номер екскурсії в календарному плані загальноосвітнього закладу: 3 - «Походження назви свого населеного пункту».

• Клас: 2,

• Навчальна дисципліна: «Я і Україна»

• Вік учнів: 8 років, кількість учасників екскурсії – 11 учнів

• Тема екскурсії: «Де ти живеш», її місце в навчальному плані – розділ програми «Твій рідний край»

• Категорія екскурсії:

• За змістом – тематична

• За місцем проведення – заміська

• За способом пересування – пішохідна

• За формою проведення – учбова екскурсія

• За сезонністю – весна

• Загальна тривалість екскурсії в годинах: 2 години

• Загальна протяжність екскурсії в кілометрах: 1,5 км.

• Обладнання для проведення екскурсії: –

• Маршрут екскурсії: Школа № 101 – балка Зелена – Школа № 101

• Форми опрацювання матеріалів екскурсії з учнями по її завершенню – творчі роботи: малюнки, розповіді, вірші.

• Дата апробації екскурсії: 16 квітня 2010 року.

• ПІБ особи яка оформила ТКЕ та проводитиме екскурсію: Римар Т.М.

Методологічна розробка навчально-тематичної екскурсії

• Тема: Походження назви свого населеного пункту

• Мета: Дати уявлення про походження назви свого населеного пункту, розвивати інтерес до історичного минулого , виховувати почуття гордості за досягнення своїх пращурів.

• Завдання: Відобразити у творчих роботах свої враження про побачене та почуте

• Контрольний текст екскурсії:

Шанобливе ставлення до минулого - прикметна риса нашого народу. Про минувшину в Україні завжди казали - свята, добра. Прислів'я - то народна мудрість вони говорять : «Не за нас стало, не за нас і перестане» ; «Не силою роби, а розумом, не серцем, а звичаєм». З давніх-давен пам'ять про минуле зберігається в міфах, легендах, переказах, піснях.

Хто ми? Які? Звідки? Ці питання завжди з нами. Відповіді на них ми шукаємо всюди. В здовж річки Інгулець простяглося наше селище Зелене. Весною воно вкрите зеленню та білим цвітом садів. Зимою - це снігові поля та біленькі хати, з яких сивиною повзе в гору дим. Село наше і давнє і молоде. Історія його сягає 1688 року, коли запорізький козак Василь Зелений, рятуючись від пожежі холери, втік з Хортиці і оселився на березі невеликої річки, що впадала в Інгулець. Тут він організував зимівник, де і перебув лихо. Від його імені і пішла назва місцевості Зелена балка, Зелена річка, а пізніше і назва зимівника. Саме тут на правому березі річки Інгулець запоріжці хоронили своїх бойових товаришів, тут перебували лихоліття.

Після знищення Запорізької Січі в 1775 році та закінчення російсько-турецької війни, царський уряд щедро роздавав землі на півдні України сановникам, Бойовим офіцерам козацькій старшині, іноземним колоністам. В кінці 18 на початку 19 століть власниками земель у наших містах стали генерали Рахманов і Долгинцев, офіцери Галковський Д., Добровольський В. та інші.

Василь Добровольський польський шляхтич на російській службі, офіцер лейб-гвардії уланського полку, учасник однієї з останніх російсько-турецьких воєн, кавалер трьох бойових нагород ( Георгієвські хрести), отримав чотири тисячі десятин пожалуваних земель. Вони розташовані в долині річки Інгулець, широкій та мальовничій, із залишками знищених запорізьких зимівників.

Один з них, заснований ще в XVІІ столітті, нагадував про себе доволі довго уламками кам'яних хрестів на козацькому цвинтарі.

Назву селу дала Зелена балка довжиною в 50 верст, що простяглася з північно-західного боку селянського житла. Балка ця густо поросла тереном і глодом. Річка Інгулець на той час відзначалася великою глибиною, у її заплавах водилось багато птахів, в річці - риби, ліс же становив надійний притулок для дичини.

Балка має довжину, що перевищує 30 км. В минулому вона була густо пороща чагарниками з терну та глоду, а поблизу річки Інгулець - високими деревами. Балкою протікає невелика річка, що є притокою Інгульця. Місце де вона впадає в Інгулець у нас називають плесом. Тут, у затишку дерев і яру люблять рибалити місцеві дітлахи. Навесні сюди на нерест іде риба. А в гаю - справжнє царство первоцвітів. В затінку кущів синіють проліски, ряст, жовтіють дрібненькі зірочки. Трохи пізніше їх змінять духмяні фіалки та тюльпани, соковиті зелені трави. Гай - місце відпочинку жителів селища та прогулянок школярів. В наш час обабіч балки вівся видобуток залізної руди, так утворилися два кар'єри, що заповнилися джерельною водою. Вище від кар'єрів балка була перекрита дамбою і створені -ставки. Невелика річка перетворилася на струмок, який в посушливі роки місцями пересихає та щовесни широко розливається. В скрутні часи перебудови практично всі дерева в гаю були вирубані на дрова, Зараз балка переживає не кращі часи, але все одно є мальовничим куточком нашого краю.

Табель екскурсії

Маршрут	Зупинка	Об’єкт показу	Час	Найменування підтем і перелік основних питань	Організаційні вказівки	Методичні вказівки
Школа – Зелена Балка	Козацька Могила	Козацька Могила	20 хвилин	Історія археологічних розкопок Встановлення меж цвинтаря Надання козацькій могилі статусу історичної пам’ятки	Група розташовується так, щоб всі діти бачили Козацьку Могилу Дітям надається час для фотографування

Паспорт екскурсійного об’єкту

• Назва об’єкту

• Сучасна: Зелена Балка

• Первинна: Зелена Балка

• Місцева: Балка

• Фотографія об’єкту:

• Назва екскурсії в якій, використовується об’єкт: Походження назви свого населеного пункту

• Історична подія, з якою пов’язаний об’єкт, дата події: Утворення села Зелене, XVIII ст.

• Місце знаходження об’єкту: Північний захід від селища Зелене

• Опис об’єкту: Балка має довжину, що перевищує 30 км

• Джерела відомості про об’єкт:

• О.О.Мельник, О.В. Степаненко «Історичний фольклор Криворіжжя»

• В.О.Комаров «Історія Криворіжжя», Дніпропетровськ «Січ», 1992р.

• Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область, Київ, 1969рік

• Б.В,Братанич, М.І.Романенко «Історія рідного краю» «Дніпрокнига», 2005 рік

• Збереження об’єкту:

• Охорона об’єкту:

• Дата складання паспорту (картки): 1 березня 2010 року

• ПІБ укладача Римар Т.М.

БІОЛОГІЯ

Екскурсія на темУ

«Фітоценоз лук»

Вступ

Екскурсія на тему «Фітоценоз лук» можна провести як заключну під час вивчення ботаніки, зокрема в тих районах, де немає лісів або вони ростуть далеко від школи. Найкращою порою для проведення екскурсії є період з кінця травня до середини червня, коли масово цвітуть злаки і лучне різнотрав’я.

• Навчальна мета. Вивчити біологічні особливості рослин лук, їх пристосувальний характер життя в різних генетичних частинах заплави річки, а в разі відсутності річки – у різних частинах балки: по її днищу, у верхній, середній та нижній частинах схилів, які мають різну експозицію, зокрема північну та південну, різну крутизну, що зумовлює відмінності ґрунтів, освітленості та зволоженості. Сформувати поняття про луки гірські та материкові, низинні, суходільні та заплавні, про кореневищні та деревинні злаки, про особливості рослин різних екологічних груп щодо умов зволоження – ксеро-, мезо-, гігро-, гідрофітів. Вивчити морфологічні особливості фітоценозу, зокрема надземну та підземну ярусність, горизонтальну мозаїчність. Сформувати поняття про флористичний склад фітоценозу, домінуючі та аспектуючі види, про рясність, покриття, конкретизувати поняття рослинність. Закріпити поняття Річкова долина, заплава, прируслова, центральна та притерасна частина заплави. Виробити вміння проводити елементарні геоботанічні дослідження, встановлювати продуктивну цінність лук, визначати особливості рельєфу, ступінь зволоженості та структури ґрунту. Встановлювати між предметні зв’язки між курсами фізичної географії та біології.

• Виховна мета. Формувати наукові уявлення про єдність організму та середовища, їх взаємовплив. Виховувати екологічну культуру.

• Розвивальна мета. Формувати вміння спостерігати, порівнювати, аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити узагальнення.

• Підготовка до екскурсії. Учитель готується до екскурсії згідно з алгоритмом. Учні повторюють матеріал з фізичної географії, який стосується теми екскурсії, ознайомлюється з гербарієм характерних лучних рослин з біологічними особливостями рослин лук, їх значенням, використовуючи відповідну літературу, підбираючи вірші, пісні про лучні рослини.

• Спорядження. Ботанічні папки з папером, ножі, копачки, метрові лінійки, лупи, книжки (по одній на кожну ланку), целофанові пакети для зрізаних на пробній ділянці рослин.

• Проведення екскурсії. Для вивчення фітоценозу лук у заплаві річки доцільно розпочинати екскурсію у прируслові частини. У вступній бесіді вчитель з’ясовує назву річки, її довжину, ширину і глибину, де вона бере початок і куди впадає. Учням пропонується пригадати, що називається річковою долиною, заплавою річки, що таке корінний берег річки, де розташовані лівий і правий береги, що таке стариці, які три генетичні частини заплави розрізняють у сформованій заплаві, чим вони різняться. Відповіді у стислій формі мають нести таку інформацію.

Річкова долина – заглиблення суші по обидва береги річки, яке ніколи повністю не заливається водою. Заплава – та частина долини, яка під час повені заливається водою.

Корінні береги – бічні схили долини, завжди вільні від води. Правий берег, як правило, високий і крутий, лівий – низький, пологий. Стариці – відрізки старих русел річки. У добре сформованій заплаві річки розрізняють прируслову, центральну та притерасну частини заплави. Рівень їх поверхні поступово змінюється. Від прируслової до притерасної частини (помітні уступи). Вони різняться особливостями ґрунтів, рослинного покриву та умовами зволоження.

Далі пригадуються поняття фітоценоз, рослинний покрив, або рослинність, дають означення фітоценозу лук. Фітоценоз, або рослинне угруповання, - це сукупність видів рослин, що історично склалася й існує на території з більш-менш однорідними кліматичними, ґрунтовими та іншими умовами, характеризується певним видовим складом, структурою та взаємодією рослин між собою із зовнішнім середовищем. Рослинний покрив, або рослинність, будь-якої території складається з рослинних угруповань (фітоценозів). За пропозицією вчителя учні наводять приклади рослинних угруповань, або фітоценозів. Це фітоценози лісу, степу, боліт, водойм, лук тощо. Наводять характеристику фітоценозів лук як угруповань трав’янистих рослин мезофітного типу, тобто рослин із середньою вимогливістю до умов зволоження і родючості ґрунтів. Нагадують основні типи лук: гірські та материкові. Материкові луки представлено суходільними та низинними. Низинні луки приурочені до знижених елементів рельєфу – днищ і підніж схилів балок, долин дрібних річок і струмків тощо. Суходільні луки займають підвищені ділянки рельєфу (верхні та середні частини схилів балок, корінних берегів річок, надзаплавні тераси річок тощо). У заплавах річок сформувалися заплавні луки.Після цього учням пропонується відповідно до складених для кожної ланки завдань провести дослідження в різних частинах заплави річки. Треба з’ясувати, які умови життя для рослин склалися у прирусловій, центральній та притерасній частинах заплави, які рослини є найхарактернішими для кожної з цих частин. Перед виконанням завдань учитель з’ясовує з учнями такі поняття, як надземне і підземна ярусність, фенологічні фази розвитку рослин, справжнє та проективне покриття, частота, з якою трапляються, рясність, домінуючий вид, аспектуючий вид, життєвість рослини, продуктивність лук. Учитель показує, як визначити справжнє та проективне покриття, встановити рясність і частоту, з якою вона трапляється, життєвість особини, продуктивність лук вагомим методом, механічний склад ґрунту. Так, скатаний з вологого глинистого ґрунту шнур при згинанні в кільце не тріскає, із суглинистого – тріскає. Із супіщаного ґрунту у вологому стані можна зліпити неміцну кульку, а із сипучого піщаного – не можна.

Одержавши завдання, всі ланки розходяться впоперек заплави для їх виконання.

• Завдання для ланки 1

1. Які умови для життя і розвитку рослин склалися в прирусловій частині заплави?

2. Визначити механічний склад і структуру ґрунту.

Визначити вологість ґрунту (подібно до того, як це робили на весняній екскурсії).

Пояснити, чому тут склалися такі умови.

Які біологічні особливості мають рослини, що ростуть у прирусловій частині заплави?

Знайти типову для цієї частини заплави ділянку. За допомогою лінійки виміряти ділянку площею 1 м² .

Описати рослини, які тут ростуть, заповнивши таблицю за наведеним зразком.

Частина заплави	Умови зволоження	Вид рослини	Ярус	Висота, см	Фенофаза	Покриття, %	Рясність	Життєвість	Господарське значення
Прируслова	Свіжі	Пирій повзучий Конюшина лучна	1 2	60 40	Цв1 Цв1	20 6	Рясно Рідко	Висока	Кормова та лікарська рослина Медоносна, кормова рослина

Визначити аспектуючі види та рослини-домінанти.

Малюнок 1.

Деревій звичайний

Малюнок 2.

Конюшина біла

Серед рослин виявити кореневищні та дернинні.

Малюнок 3.

Цикорій дикорослий

Малюнок 4.

Мак польовий

Зрізати біля поверхні ґрунту всі рослини на ділянці площею 1м².(мал.5)

Малюнок 5.

Волошка лучна

Розібрати зрізані рослини за такими групами: злаки, бобові, осоки, різнотрав’я – і розкласти їх у відповідні пакети, зважити та обчислити кількісне співвідношення цих груп у відсотках.

Малюнок 6.

Дивина звичайна

Малюнок 7.

Дослідження ґрунтового покриву

Дослідити, чи є на ґрунті моховий покрив (мал.7)

• Проаналізуйте, до яких екологічних груп (мезофіти, ксерофіти, гігрофіти) належать рослини прируслової частини заплави. Обґрунтуйте висновки.

• Зібрати характерні для прируслової частини заплави рослини для гербарію (мал.8)

Малюнок 8.

Збирання гербарію

• Невідомі рослини позначити відповідним номером і занести до таблиці.

• Вдома висушити зрізану траву з обстеженої ділянки лук і зважити сіно. Середнє арифметичне значення маси помножити на 10000. Це дасть змогу визначити середній врожай сіна на 1 га площі лук.

• Серед висушених рослин знайти лікарські, отруйні або шкідливі для тварин. Зібрати відомості про їх значення. (мал.9)

Малюнок 9.

Друга та третя ланки одержують завдання описати типові лучні ділянки в центральній частині заплави.

Завдання для ланок 2 і 3

1. Які умови для життя і розвитку рослин склалися в центральній частині заплави?

1. Визначити механічний склад і структуру ґрунту.

2. Пояснити, чому в ґрунті цієї частини заплави відсутні крупні піщинки.

3. Визначити ступінь зволоженості ґрунту, стискаючи рукою грудочку його, взяту на глибині 10 см.

2. Описати ділянку лук площею 1 м², як це пропонується в завданні для першої ланки.

1. Пояснити, з чим пов’язані особливості видового складу рослин у лучних угрупованнях центральної частини заплави.

2. Знайти серед рослин дзвінець або очанку (вчитель демонструє їх у гербарії), розкопати кореневу систему і встановити, до якої групи рослин за способом живлення вони належать.

3. Проаналізуйте, з якої екологічної групи (мезофіти, ксерофіти, гігрофіти) переважають рослини на луках центральної частини заплави. Пояснити чим це зумовлено.

4,5,6. Такі самі завдання, як і для ланки 1.\

Завдання для ланки 4

1. З’ясувати, які природні умови характерні для притерасної частини заплави.

2. Визначити механічний склад і структуру ґрунту.

3. Пояснити причину надмірної зволоженості у цій частині заплави.

Усі наступні завдання такі самі, як і для ланок 1-3.

Після виконання всіх завдань учні звітують про результати проведених ними досліджень і за допомогою вчителя роблять загальні висновки. Наприклад:

1. Заплава річки дуже неоднорідна. Кожна її генетична частина має свої особливості. У прирусловій частині під час повені течія води найсильніша. Через це тут відкладаються (осідають) найкрупніші та найважчі часточки піску. Пісок швидко пропускає воду в глибші шари, вода не застоюється. В умовах добре керованого ґрунту складаються сприятливі умови для зростання довгокореневищних злаків. Справді, тут поширені пирій повзучий, стоколос безостий, куничник наземний та інші рослини, наприклад конюшина гірська, перстач сріблястий, люцерна серповидна, деревій звичайний, у прирусловій частині заплави трапляються також кущові види верби. Проективне покриття травостою становить близько 20-30 % .

2. У центральній частині заплави флористичний склад лук найбагатший. Під час повені там осідають часточки мулу, тому ґрунт багатий на поживні речовини для рослин, достатньо зволожений. Із злаків у травостої переважають нещільнодернинні злаки – тонконіг лучний, тимофіївка лучна, костриця лучна. Такі ценози багаті на різнотрав’я, серед якого звичайними є королиця звичайна, кульбаба лікарська, волошка лучна, деревій звичайний, щавель кислий, щавель кінський, жовтець їдкий тощо. Із бобових переважають конюшина лучна, конюшина біла, конюшина гібрида, лядвенець, чина лучна, горошок мишачий та ін. Проективне покриття травостою досягає 70 %. У центральній частині заплави – найкращі луки, представлені угрупованнями, в яких домінують багаторічні мезофітні трав’янисті рослини.

3. У притерасній частині заплави переважають надмірно зволожені, малоеровані важкі ґрунти, зокрема торф’янисто та торф’яно-глеєві. В умовах застійного зволоження рештки рослин розкладаються не повністю. Часто трапляються заболочені ділянки. Щільнодернинні злаки утворюють купини, між якими застоюється вода. Із трав’янистих рослин тут часто трапляються щучник дернистий, бекманія, лепешняк, тонконіг болотястий із родини Злакові, з осокових – комиш лісовий, різні види осок, із різнотрав’я – жовтець повзучий, живокіст лікарський, вовче тіло болотяне тощо, з дерев – вільха.

4. Заплавні луки мають господарське значення – їх використовують як пасовища та сінокісні угіддя. На луках ростуть цінні лікарські та декоративні рослини. Серед різнотрав’я лучних угруповань багато медоносних рослин.

5. До найцінніших, з господарського погляду, рослин лук належать злакові та бобові. Домінуючими у травостої є злаки. Ці рослини мають високу кормову цінність для худоби. Серед різнотрав’я лук можна побачити дзвінці та очанку. Вони мають слабко розвинутий корінь. Прикріпляючись до коренів злаків, ці рослини частково живляться за рахунок останніх. Маючи зелені листки, очанки та дзвінці фотосинтезують і самостійно. Такі рослини є напівпаразитами. Оскільки їх не поїдає худоба, вони дуже швидко поширюються у травостоях лук і витісняють цінні кормові трави. Велика частина цих рослин у травостоях лук є сигналом про необхідність поліпшення стану лук. Луки, як і інші фітоценози, потребують охорони. Великої шкоди їм завдає надмірне випасання худоби, яке спричиняє ущільнення ґрунту, збіднення видового складу трав’янистих рослин, заміну нещільнодернинних злаків на щільнодернинні, розрідження травостою тощо.

Домашнє завдання

1. Визначити рослини, занесені до таблиці під номерами.

2. Оформити звіти про екскурсію.

3. Визначити укісну продуктивність лук вагомим методом і запропонувати заходи щодо поліпшення їх стану.

4. Виготовити гербарій рослин, характерних для обстежених ділянок лук.

5. Дати оцінку загальному стану обстежених лук, їх господарського використання.

6. Запропонувати заходи щодо поліпшення стану обстежених лук.

Використана література

1. Єлін Ю.Я., Грисюк М.М. Рослини луків і боліт. – К.: Рад. шк., 1991. – 220 с.

2. Луговые травянистые растения: Биология и охрана: Справ. /Губанов И.А., Киселев К.В., Новиков В.С., Тихомиров В.Н. – М.: Агропромиздат, 1990. – 183с.

українська література

екскурсія на тему

«тарас григорович шевченко»

Вступ

Одне з важливих завдань педагога нині – шукати й реалізовувати форми і методи роботи, завдяки яким дидактичні інновації дають позитивний кінцевий результат. Працюючи словесником не один рік, маємо змогу (педагоги кафедри української філології) переконатися, що діти з більшим зацікавленням сприймають матеріал, який ґрунтується на науковій парадоксальності (інформація пропонується в нетрадиційній формі). За такого підходу учень може не просто бути пасивним спостерігачем, а стати співавтором дійства.

Цікаве запропонування у цьому сенсі – екскурсія одного дня. Чому екскурсія? Чому одного дня? Для проведення такого заходу потрібно зібрати всі доступні матеріали про письменника (краєзнавча інформація; інтерв’ю про експозиції і місця, пов’язані з митцем, наукові і дослідницькі проекти, які повідомлять про маловідомі факти з життя письменника, аналіз граней особистості митця та особливості творчої спадщини).

Така форма роботи дає змогу вчителеві не лише повніше репрезентувати життєпис і творчість письменника, а й, спираючись на різні види мистецтва, забезпечити учням можливість глибшого осягнення загальнолюдських та особистісних якостей митця.

На відміну від традиційних форм і методів роботи екскурсії літературно-краєзнавчого характеру дають змогу кожному відвідувачеві витворити власний портрет письменника, залишаючи обшир для роздумів і узагальнень. Саме такий підхід стає дієвим чинником розвитку особистості, здатної творчо само реалізуватися. Крім того, звільнення школярів від зайвого прагматизму стимулює внутрішню розкріпаченість, орієнтацію на саморозвиток, а приклади з життя письменника допомагають осмислити реалії буття, заохочують «концентроване» прагнення до творчості.

Мета екскурсії:

• поглиблення розуміння учнями епохи, у яку жив Т.Г. Шевченко;

• поглиблення знань школярів про життя і творчий доробок митця;

• зібрати відомості про історію селища ім. Т. Шевченка,

• важливі події, пов’язані з пам’яттю письменника;

• глибше осмислити враження, які справила на Т. Шевченка природа м. Кривого Рогу, відчути велику любов і шану криворіжців до Батька української літератури;

• розкрити взаємозв’язок літератури з життям; викликати інтерес до художнього слова;

• створити можливість для літературного розвитку школярів;

• розкрити багатство зорових вражень, емоційність, конкретність;

• допомогти зробити постать митця ближчою для учнів.

Технологічна картка

• Мета екскурсії: навчальна.

• Завдання екскурсії: ознайомити дев’ятикласників з основними пам’ятними місцями м. Кривого Рогу, пов’язаними із постаттю генія українського слова Т.Г. Шевченка.

• Загальні організаційні вимоги: вчитель-екскурсовод дотримується маршруту екскурсії, не порушує правил дорожнього руху, виводить екскурсантів для огляду об’єктів згідно вказівок технологічної карти, стежить за правилами безпеки туристів.

• Вступ: організаційна частина-розповідь вчителя-екскурсовода про правила поведінки під час екскурсії. Назва теми екскурсії, перелік об’єктів спостереження. Повідомлення про тривалість екскурсії під час повернення до навчального закладу.

• Загально-інформаційна частина: розповідь про заснування селища ім. Шевченка, театру ім. Т.Г. Шевченка та пам’ятника Т.Г. Шевченку.

• Основна частина екскурсії: ознайомлення із доповідями-дослідженнями учнів і легендою про походження селища ім. Шевченка (Алаховка); декламування поезії митця та видатних майстрів слова про Т.Г. Шевченка.

• Підсумки екскурсії: підведення підсумків екскурсії, коротке узагальнення побаченого.

Структура технологічної картки

• Порядковий номер екскурсії у календарному плані навчального закладу, її назва: Екскурсія № 1 учнів 9-х класів «Екскурсія до пам’ятних місць м. Кривого Рогу, присвячених Т.Г. Шевченку».

• Клас, навчальна дисципліна, яку забезпечує екскурсія: 9-ті класи; курс «Українська література», урок «Тарасові світанки».

• Вік учнів – екскурсантів: 14 – 15 років.

• Кількість учасників екскурсії: 15 осіб.

• Тема екскурсії: «Ім’я Тараса Шевченка в Кривому Розі».

• Загальна тривалість екскурсії в годинах: 2,20 години.

• Загальна протяжність екскурсії в кілометрах: 10 км.

• Маршрут екскурсії: селище ім. Шевченка, Центрально-Міський район, проспект «Визволення» - Криворізький державний театр ім. Шевченка, вул. Українська – пам’ятник Т.Г. Шевченку

• Форми опрацювання матеріалів екскурсії з учнями по її завершенню: бесіда, виконання малюнків.

• Дата апробації екскурсії: 06.02.2010.

• П.І.П. особи, яка оформила ТКЕ та проводила екскурсію: Аршулик Тетяна Миколаївна.

Табель екскурсії.

Маршрут	Зупинка	Об’єкти показу	Час	Найменування підтем і перелік основних питань	Організаційні вказівки
вулиця Добролюбова, 7			20 хв.		Перевірити підготовку екскурсантів, вишикувати, повторити ПТБ та ПДР при проходженні маршруту
Селище ім. Шевченка	Зустріч з населення пункту екскурсії	Відвідування вулиць Верба	30 хв.	Заслуховування доповідей: «Легенда про селище»	Організаційні моменти; Обговорення різних питань. ПДР, поведінка в суспільно-громадських місцях.
Криворізький державний театр ім. Т.Г. Шевченка	Зустріч з адміністраторами театру, акторами	Відвідування театру; зовнішній та внутрішній огляд	30 хв.	Заслуховування доповідей про створення і розвиток театру. Читання поезій Шевченка	ПДР, поведінка в суспільно-громадських місцях.
Пам’ятник ім. Т.Г. Шевченку		Відвідування місце розташування пам’ятника	30 хв.	Заслуховування доповідей про пам’ятники, присвячені Т.Г. Шевченку в рідному краю та в інших містах. Розповідь – коротка інформація про Шевченка	ПДР, поведінка в громадських місцях
вулиця Добролюбова, 7			30 хв.	Отримання завдання: виконання малюнків

Хід екскурсії

06.02.2010 року учні 9-го класу у складі 15 осіб відвідали екскурсію до пам’ятних місць м. Кривого Рогу, присвячених Т.Г. Шевченку (селище ім. Шевченка; Криворізький державний театр ім. Т. Шевченка; пам’ятник Т.Г. Шевченку).

Проведенню екскурсії передувала кропітка робота, тому що створення нової екскурсії – це складний процес, що вимагає активної участі цілого колективу: як вчителя - предметника, так і самих учнів – екскурсантів. Зміст екскурсії, її пізнавальна цінність знаходиться в прямій залежності від знань вчителя, його компетентності, ступеня практичного засвоєння основ педагогіки і психології, уміння вибрати найбільш ефективні способи і прийоми впливу на школярів та підготовленості учнів.

Для учнів 9-го класу підготовлена екскурсія: складена схема маршруту, ознайомлення з ТБ та ПДР, ПП у суспільних та громадських місцях, проведено ряд бесід, доповідей, читання поезій митця.

Під час екскурсії забезпечено належну дисципліну, відповідно екскурсія має організований і цілеспрямований характер. Щоб увага учнів не розсіювалась, детально розглянуто кожен об’єкт, обговорено, зроблено узагальнення і висновки, висловлено враження від побаченого і почутого.

Мистецтво керівництва екскурсії полягає в чіткому сформуванні мети екскурсії, в умінні організовувати учнів, зосередженні уваги дітей на об’єкті, що вивчається.

З досвіду своєї роботи, варто зазначити, що у міру набування екскурсійного досвіду в роботі учнів проявлятиметься дедалі більше самостійності.

Велике значення під час екскурсії має пояснення вчителя. Відповідь повинна бути цікавою й доступною для учнів.

План проведення екскурсії

• Ознайомлення учнів з метою, змістом та об’єктами екскурсій, маршрутною схемою.

• «Шевченкознавство в рідному краї».

• Обговорення питань-доповідей під час літературно-краєзнавчої екскурсії.

• Обговорення учнівських повідомлень про пам’ятники Т. Шевченкові.

• Ознайомлення з висловами видатних митців про Т. Шевченка. Повідомлення «Слово про генія».

• Ознайомлення з легендами та переказами про селище ім. Шевченка (народна назва Алахівка).

• Літературні спогади про Тараса Шевченка (І.І. Панаєв).

• Інформація про сквер ім. Тараса Шевченка.

• Пам’ятні верби Т.Г. Шевченка.

• Театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка.

• Декламування поезій та уривків із художніх творів Т.Г. Шевченка під час літературно-краєзнавчої екскурсії.

• Фотографування об’єктів.

• Підсумки та аналіз навчальної екскурсії.

Тарас Шевченко - основоположник нової української літератури. Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного напряму.

Саме в його творчості повно розвинулися ті начала, які стали провідними для передових українських письменників другої половини XIX - початку XX століть. Тенденції народності й реалізму були вже властиві в значній мірі і творчості попередників Шевченка. Шевченко перший в українській літературі виступив як істинно народний поет, твори якого з усією повнотою відбили почуття й думки трудящих мас, їх віковічні визвольні прагнення. Попередники великого поета в українській літературі в своїх творах критикували окремі явища тогочасного життя, як-от: знущання поміщиків з селян, хабарництво чиновників. Шевченко ж виступив як грізний суддя і обличитель усього самодержавно-кріпосницького ладу, як непримиренний ворог поміщиків і царизму. У його творах змальований новий позитивний герой - борець проти самодержавно-поміщицького ладу, борець за щасті народу.

Творчість великого народного поета внесла в нашу літературу незнане багатство тем і жанрів, прилучила її до кращих досягнень світової літератури. Шляхом Шевченка пішли найвидатніші передові українські письменники наступного часу - Марко Вовчок, Панас Мирний, Іван Франко, Павло Грабовський, Леся Українка та ін. Роль Шевченка в розвитку української літературної мови. Шевченко відіграв важливу історичну роль у розвитку української літературної мови. Він установив ту структуру української літературної мови, яка збереглась у всьому істотному як основа сучасної мови, тобто розвинув і утвердив певний склад словника і граматичний лад української мови, які стали нормою і зразком для письменників, преси, театру тощо. Попередники Шевченка в українській літературі, починаючи з Котляревського. Використовували в своїх творах живу народну українську мову, а також скарби усної народної творчості, але це використання було ще обмеженим, відповідно до не досить широких тем і літературного стилю цих письменників. Крім того, вони ще не позбулися діалектних, вузько місцевих елементів.

Норми української літературної мови, створені на народній основі, дала поезія Шевченка. Основні мовні джерела великий народний поет черпав із скарбів фольклору і живої розмовної мови. Він відібрав від загальнонародної мови все найбільш істотне і яскраве і розкрив у своїй творчості багатство, гнучкість, красу і милозвучність українського слова. Вшанування пам'яті. Царизм репресіями прагнув зупинити лавину народної шани й любові до великого сина України, а вийшло навпаки.

З 1918 року вшанування пам'яті великого Кобзаря 9 березня стало в нашій країні щорічним і всенародним. Відкрито пам'ятники поетові в Києві, Каневі, Харкові та в інших містах України, могилу великого Тараса оголошено заповідником, ім'я Шевченка присвоєно Київському університетові, театру опери та балету; масовими тиражами видаються його твори, відкрито Державний музей Т. Г. Шевченка, його ім'я присвоєно навчальним закладам і науковим установам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам. Починаючи з 1962 року, щорічно присуджуються Державні премії України імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури і мистецтва. За цей час почесного звання шевченківського лауреата удостоєні П. Тичина, О. Гончар, П. Загребельний, В. Сосюра, М. Бажан, Г. Тютюнник, Ю. Збанацький, П. Майборода, С. Людкевич, О. Кульчицька, А. Малишко, В. Касіян, І. Драч, Л. Но-виченко, Д. Павличко, М. Вінграновський, В. Стус, Б. Антоненко-Давидович, М. Жулинський, Р. Лубківський та інші митці. За рішенням ЮНЕСКО. ювілеї Т. Г. Шевченка відзначалися в усіх державах світу, в багатьох із них вийшли переклади «Кобзаря».

Кожний, хто глибоко вивчає творчість великого сина України, неминуче переконується, що має вона світове значення. Ось кілька висловлювань з цього приводу: «Завдяки Шевченкові скарби української душі повною річкою влилися в загальний потік людської культури» (Луначарський); «Тарас Шевченко не має собі рівних у світовій літературі» (Курелла, Німеччина); «Його геній розрісся, як дерево, простягнувши крону над віками» (Камілар, Румунія); «Поки б'ються серця людей, звучатиме і голос Шевченка» (Хікмет, Туреччина); «Він був найбільш народним поетом з усіх великих поетів світу. Поезія Шевченка була явищем єдиним і неповторним. Немає для неї відповідника в світовій літературі» (Якубець, Польща). Інколи справедливо зауважують, що революційно-демократичних письменників у XIX ст. було не так уже й мало, проте жоден з них не піднявся до таких вершин шани і любові народу, як Шевченко.

У своїх творах він випромінював на скривджених всю силу великої любові, цілий океан ніжності, а трагедію сироти чи вдови підносив до рівня світової трагедії. «Кобзар» знаменував собою демократизацію світової літератури, бо з його сторінок чи не вперше заговорили цілі соціальні материки, які залишалися невідомими для елітарної культури — і це було одкровенням. Не дивно, що твори Кобзаря перекладені всіма слов'янськими мовами, а також грузинською, вірменською, казахською, узбецькою, німецькою, англійською французькою, датською, новогрецькою, іспанською, хінді, японською, в'єтнамською, корейською, румунською, італійською, угорською, малайською, бенгальською та багатьма іншими мовами.

Про все більшу світову славу великого Кобзаря свідчать пам'ятники, встановлені в різних країнах світу: у Палермо (Канада), Бухаресті, Вашингтоні, Нью-Йорку, Парижі тощо. Творчість Шевченка постає чи не найвидатнішим всеєвропейським і світовим явищем, бо досі, як слушно зауважив Вадим Скуратівський, «вікове горе мас, по суті, не мало своїх літературних уст, не розверзалося ними, не прорізалося своїм художнім голосом». Були окремі літературні спроби, але настільки несміливі й наслідувальні стосовно панівної культури, що ставали панською іграшкою, а не грандіозним мистецьким явищем і національно-соціальним викликом, яким була творчість великого Кобзаря. Саме Шевченко вперше в історії порушив тисячолітню німоту соціальних низів. Тому "Кобзар" і має планетарне значення, саме українським словом вперше заговорили невідомі досі для елітарної культури світи, речником яких став українець, він своєю творчістю демократизував європейську та світову літературу.

Шевченко — явище унікальне. Його немає з ким порівняти у письменстві інших народів. Не тому, що він кращий за інших. Йдеться про особливий генотип культури нашої країни. Тарас... Просторо в цьому імені. В ньому вся історія наша, все буття, ява і найпотаємніші сни. Нас просто не існує без нього: Україна — це Шевченко, Шевченко — це Україна. Не знайти такого анатомічного скальпеля, який міг би відділити одне від одного. Синонімічна пара на всі часи, доки й світу.

Уявити себе без Шевченка — все одно, що без неба над головою. Він — вершинна парость родового дерева нашої нації, виразник і хранитель народного духу. Навіть плоть його вознесена на вершину. Іншої такої могили на Україні нема, нема такої могили на всій планеті. Вона — немов козацька вежа, де при наближенні небезпеки запалювали сторожовий вогонь. Вогонь на сторожовій вежі Шевченка не згасає ніколи. Той вогонь — його іменний Глагол. Коли ми необачно віддалялися від нього — більмами бралися наші очі, полуда заступала шлях. Отоді мали те, що мали.

Шевченко універсальний. Кажемо: Тарас— і чи є такий українець, який би не знав, про кого йдеться. Росіянин не назве Пушкіна Олександром, англієць Шекспіра — Вільямом, німець не нарече імені Гете чи Шіллера, француз — Гюго. Там інший вимір, там — відчуття дистанції. Шевченко для свідомості українців — не просто література. Він — наш всесвіт

Явище Шевченка — виправдання України перед людством, підтвердження нашої національної повноцінності. Слово, яке не співвідноситься з його Словом,— нічого не варте. "До Шевченка треба доростати всім життям"

Тарас Шевченко!... Це ім'я дорогоцінною перлиною виблискує у золотій скарбниці світової культури. У славній плеяді безсмертних класиків літератури геніальний співець українського народу по праву стоїть в одному ряду з такими титанами думки і слова, як Гомер і Шекспір, Пушкін і Толстой, Гете і Байрон, Шіллер і Гейне, Бальзак і Гюго, Міцкевич і Берне, Руставелі і Нізамі, чия мистецька спадщина стала надбанням усього передового людства.

Тарас Шевченко - символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини. Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов'ю до Батьківщини, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу. Його думи, його пісні, його полум'яний гнів, його боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів. Поезію Шевченка люблять усі народи. Поет, який віддав усі свої сили боротьбі за визволення рідної України від соціального і національного гніту, виражав прагнення і сподівання всіх народів, всіх прогресивних людей світу.

Тарас Григорович Шевченко прожив дуже мало - лише 47 років. З них 34 роки провів у неволі: 24 роки - під ярмом кріпацтва і понад 10 років - у найжорсткіших умовах заслання. А решту - 13 "вільних" років перебував під невсипущим наглядом жандармів. Оглядаючи прожите життя, сповнене страшної негоди і злиднів, він з болем говорив: "Сколько лет потерянных., сколько цветов увядших!" Засуджуючи царський режим, який занапастив життя великого поета, М. О. Некрасов у своєму вірші "На смерть Шевченко" писав: Всё он изведал: тюрьму петербургскую, Справки, доносы, жандармов любезности, Всё - и раздольную степь Оренбургскую, И её крепость... В нужде, в неизвестности Там, оскорбляемый каждым невеждою, Жил он солдатом с солдатами жалкими, Мог умереть он, конечно, под палками, Может и жил-то он этой надеждою."

Царський уряд не вперше розправлявся так з небажаними йому передовими людьми. Полум'яний співець свободи, Тарас Григорович Шевченко поділив сумну долю кращих людей, які жили в роки царської реакції. Пушкін і Лєрмонтов, убиті з намови царя, замучений Полежаев, декабристи, загиблі у Сибіру на каторзі, були його попередниками. Не кращою була доля і його сучасників. Чаадаева оголосили божевільним. Герцену довелося тікати за кордон. Великого російського критика Віссаріона Бєлінського врятувала від каземату лише смерть. У заслання потрапив Салтиков-Щедрін, на каторгу було відправлено Достоєвського. Але ні арешти і жорсткі переслідування, ні вогкі і темні каземати III відділення. Ні заслання і солдатчина - ніякі утиски не змогли зігнути поета-революціонера Тараса Шевченка. Караюсь, мучуся... але не каюсь! писав він у вірші "О думи мої!". Шевченко говорив, що він ніколи не зійде з раз назавжди обраного шляху, з шляху народного співця: Нікому я не продамся, В найми не наймуся. Не зігнувши великого Кобзаря духовно, царизм зламав його фізично.

Незважаючи на те, що Шевченко був "наділений міцною будовою тіла", як було сказано у вироку про заслання, царські сатрапи завдали непоправимо!' шкоди його здоров'ю, злочинно скоротили життя і прискорили смерть.

Як відомо, Шевченко був сином селянина-кріпака і сам був кріпаком. Батько і мати великого поета передчасно померли від непосильної праці, нестатків і хвороб. Така ж доля чекала Тараса Шевченка. Незважаючи на тяжкі умови життя, на погіршення стану здоров'я, Тарас Григорович не втрачав любові до життя, до малювання, до поезії. Особливо чутливий він був до сприйняття чудової української природи. Колоритні пейзажі рідної землі -"садок вишневий коло хати", могутній сивий Дніпро, широкі степи з почорнілими на них могилами, вітри, що пахнуть чебрецем і м'ятою, переливний блиск ковили, безкрайні обрії - все це знав і любив Тарас. Все це глибоко хвилювало вразливого юнака і згодом ожило в його поезії.

Шевченко ввібрав у себе усе багатство народних пісень та переказів, і природно, що у його чарівних піснях бриніли такі ж мотиви, які створював сам народ. Ненависть трудового люду до своїх гнобителів живила творчість Кобзаря. Постала у віршах Шевченка нещасна, поневолена Україна, кров'ю серця писав він про страждання рідного народу, про муки підневільного життя. Гнівними словами картав поет царство панів і чиновників.

Художник і поет, в розумінні Т. Г. Шевченка, носій світла істини, він мусить бути корисним людям. Саме таким поетом і художником, провісником правди і волі був Тарас Шевченко.

Поезія великого Кобзаря - це гімн любові до людства, гімн боротьби за свободу і світлу долю всіх пригноблених народів.

Царський уряд боючись сили полум'яного Шевченкового слова, заслав поета у солдатчину, в далекі казахські степи. Відбуваючи -скарання. Шевченко служив у Орську, оточеному мертвим, тьмяним степом. Кочовики називали Орську фортецю яман-кала, що означає "страшне місто". Сюди і був засланий поет. У вироку, що вирішив долю Шевченка, не був зазначений строк покарання - цар заслав поета назавжди. Микола Палкін власною рукою дописав у вироку: "Під найсуворіший нагляд із забороною писати й малювати". Художнику зв'язали руки, поетові закрили рота. З цього приводу Шевченко з глибоким обуренням говорив:

"Если бы я был изверг, кровопийца, то и тогда для меня удачней нельзя было придумать, как послать меня в Отдельный Оренбургский корпус солдатом. И ко всему этому мне запрещено рисовать. Отнять благороднейшую часть моего бедного существования. Трибунал во главе с самим сатаной не мог бы вынести такого нечеловеческого приговора".

Сучасна медицина науково обґрунтувала, як згубно впливають на здоров'я людини так звані негативні емоції - туга, сум, пригніченість, самотність. Але ще сильніше відбилися на здоров'ї Т. Г. Шевченка нестерпно важкі, ворожі, штучно створені царизмом умови життя у солдатчині. Дві тяжкі хвороби - ревматизм і скорбут, на які хворів у засланні поет, дуже підточили його серце, тим більше, що вони проходили в умовах надзвичайної моральної пригніченості і невимовних душевних мук. Українські і російські друзі поета робили все можливе, щоб полегшити тяжку долю Тараса Шевченка, допомагаючи йому морально і матеріально, але здоров'я поета з кожним днем все гіршало.

Рядовому Тарасу Шевченку найсуворіше було заборонено писати й малювати. Та великий бунтар не скорився. Всупереч усьому у вигнанні він потай писав і малював і створив чимало поетичних творів, зробив багато малюнків, портретів, картин, з яких складається цілий альбом. На Шевченка було зроблено донос, в результаті якого його під конвоєм відправляють у Новопетровське укріплення, на берег Каспійського моря. Сім років - з 17 жовтня 1850 по 2 серпня 1857 р., які провів тут поет, були найстрашнішими роками у житті Шевченка. Вони цілком зламали його здоров'я. Суворі природні умови, віддаленість від культурних центрів країни, деспотизм і жорстокість офіцерства робили нестерпним життя засланого поета.

Заслання і солдатчина не зломили ні волі, ні її переконань. Але здоров'я поета, його фізичні сили були надламані.

Героїчне життя великого Кобзаря, його велика моральна сила, непохитна воля борця, його волелюбна поезія були близькі й дорогі російським революційним демократам. Разом із Герценом і Чернишевським великий Кобзар з глибокою переконливістю проголошує, що треба будити волю, приспану царизмом, кличе Русь до сокири, прямо закликає до збройного повстання. ...Добра не жди, Не жди сподіваної волі - Вона заснула: цар Микола її приспав. А щоб збудить Хиренну волю, треба миром Громадою обух сталить; Та добре вигострить сокиру - Та й заходиться вже будить. Поезія Тараса Шевченка була могутньою і грізною зброєю в бойовому арсеналі народу, вона кликала маси на боротьбу, вселяла смертельний страх у ворогів… …вставайте Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте. Ці рядки знаменитого Шевченкового "Заповіту" запалювали народ, загартовували його волю до боротьби, зміцнювали віру в краще майбутнє..

У безсмертній поезії великого Кобзаря, яка то полум'яніла гнівом, то іскрилася бадьорістю, завжди і незмінно звучала віра у світле прийдешнє народу. Шевченко твердо вірив, що пригноблені розірвуть кайдани, в які вони закуті, скинуть ярмо кріпацтва і самодержавства, з'єднаються в єдину вільну й дружню сім'ю і в цьому світі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люди на землі. Чернишевський, Добролюбов та їх бойові соратники - "штурмани бурі", як образно називав їх Герцен, високо цінили полум'яну поезію Шевченка. М. Г. Чернишевський, який очолював революційно-демократичний рух, називав Т. Г. Шевченка "новою невідомою зіркою, та такої величини і блиску, таким світилом, що, мабуть, і Сіріусу, і Актуру носа втре".

Незважаючи на фізичну кволість та недугу, Тарас Шевченко до кінця свого життя не припиняв активної творчої праці, всі свої сили віддавав боротьбі за знищення політичного безправ'я, кріпацтва і національного гніту

Смерть геніального поета, полум'яного борця за волю і щастя людей викликала глибокий сум народу, пекучим болем відгукнулася у серцях мільйонів трударів. Для прощання з Т. Г. Шевченком труну з його тілом було встановлено в Академії мистецтв, поруч з кімнатою небіжчика. Багато квітів і лаврових вінків вкривало труну, заповняло кімнату.

28 лютого 1861 року на панахиді були виголошені промови не тільки російською, але й українською і польською мовами. Відомо, що царський уряд будь-що прагнув опорочити українську мову, заявляючи, що це мова не літературна, а простонародна. І треба було мати велику мужність, щоб виголосити над труною Т. Г. Шевченка промову українською мовою, тим більше, що в храмі в цей час були присутні царські жандарми. До труни великого Кобзаря прийшла також і вся корпорація польських студентів і викладачів. Один з них, демократ В. Ю. Хорошевський, виголосив над труною проникливу промову польською мовою: "Нехай також і польське слово, коротке, але сердечне, лунає біля твоєї труни, славний поете русинський! Ти любив край свій рідний, своє Дніпро синє, свій народ сірячинний; ти був могутнім співцем цього народу... Хвала ж тобі, гідний Тарасе, хвала тобі!"

Ховали Шевченка на Смоленському кладовищі. За труною йшли його численні друзі і знайомі, серед них були М. Некрасов, М. Салтиков-Щедрін, Ф. Достоєвський, М. Лєсков, Л. Жемчужников, І. Панаєв та багато інших.

Вже більше ста років пройшло як перестало битися благородне, мужнє серце геніального поета-революціонера Тараса Григоровича Шевченка. Але світлий образ великого Кобзаря -безсмертний, як і сам народ, що породив його. Вічно нетлінна творчість геніального сина України жива подихом життя,, биттям гарячого людського серця.

Безсмертна могутня сила його таланту, проникливість і глибина його думки, мужність і ніжність його лірики, гострота і пристрастність його слова, мужність і пісенність його віршів, самовіддана любов його до своєї Батьківщини, до свого народу.

Перелік питань для обговорення під час літературно-краєзнавчої екскурсії.

1. Учнівські повідомлення «Пам’ятники Т. Шевченкові»:

• інформація про пам’ятник Т. Шевченкові. Кривому Розі;

• пам’ятник Т. Шевченкові у м. Києві;

• пам’ятник Т. Шевченкові у м. Москві;

• пам’ятник Т. Шевченкові у м. Харкові;

• пам’ятник Т. Шевченкові у канадійському місті Палермо.

2. Повідомлення учнів «Слово про генія».

3. Легенда про селище ім. Шевченка (народна назва Алахівка).

4. Літературні спогади про Тараса Шевченка (І.І. Панаєв).

5. Інформація про сквер ім. Тараса Шевченка.

6. Пам’ятні верби Т.Г. Шевченка.

7. Театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка.

Учнівські повідомлення «Пам’ятники Т. Шевченкові»

інформація про пам’ятник Т. Шевченкові у Кривому Розі

Встановлено у листопаді 1954 на площі перед міським театром у Центрально-Міському районі. Скульптор І.М. Гончар, архітектор С.Л. Куклінський. Скульптура виконана із залізобетону на цегельному постаменті, у повний зріст. Поруч росте верба, висаджена з пагона, завезеного з місця заслання поета.

пам’ятник Т. Шевченкові у м. Києві

Пам'ятник Т.Шевченкові в Києві - спорудже­но за постановою Ради народних комісарів УPCP та ЦККП(б)Увід 10.IV.1935. Автори: скульптор М.Манізер та архітектор Є.Левінсон. Пам'ятник установлено в Шевченківському парку навпроти Київського національного університету ім. Тараса Шевченка на земляному пагорбку пірамідальної форми. Висота постаті сягає за 6 м, а всього пам’ятника - близько 14 м. Постамент виго­товлено з рожево­го граніту, а фігу­ру відлито з брон­зи на Ленінградсь­кому заводі ху­дожнього лиття. Весь комплекс пам'ятника добре вписується в за­гальний ансамбль парку. Скульптор реалістично відтворив образ геніального поета й митця в усій його величі. Т.Шев­ченко стоїть у глибокій задумі, стримуючи в собі не­збориму силу і гнів... На постаменті напис: "Т.Г.Шев­ченко. 1814-1861". А нижче слова з його "Заповіту":

І мене в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій,

Не забудьте пом'янути

Незлим тихим словом.

Урочисте відкриття пам'ятника відбулося 6.ІІІ.1939 р.

пам’ятник Т. Шевченкові у м. Москві

Пам’ятник Т. Шевченкові в Москві - збудова­но за постановою Ради Міністрів СРСР від 15.VI.1962 р. на відзначення 150-річчя від дня народження Шевченка. 30.ІХ.1962 р. Міністерство культури СРСР оголосило Всесоюзний конкурс на проект пам'ятника. Надійшло 33 проекти. Пере­можцями стали українські скульптори М.Грицюк, Ю.Синькевич і А.Фуженко та архітектори А.Сницарєв, Ю.Чеканюк. Пам'ятник установлено на набе­режній ім. Тараса Шевченка, у сквері перед будин­ком готелю "Украйна". Висота пам'ятника - 14 м. Постамент виготовлено із жежелівського граніту, постать відлито з бронзи. Пам'ятник відзначається простотою і ясністю композиційного задуму. Мо­гутня постать поета, що ніби виростає зі скелі, пря­мує назустріч бурі. Пам'ятник урочисто відкрито 10.VI.1964 р.

пам’ятник Т. Шевченкові у м. Харкові

Пам'ятник Т.Шевченкові в Харкові - збудовано за постановою Харківської міськради від 2.VІ. 1929 р. У 1930-1933 рр. було оголошено кілька конкурсів на проект пам'ятника Шевченкові в Харкові Перемож­цями стали скульптор М.Манізер і архітектор Й.Лангбард. Пам'ятник установлено в міському парку на Сумській вулиці. Висота його - 16,5 м, постаті поета -5,5 м. Круглий постамент зі східцями виготовлено з сірого лабрадориту, постать поета й інші фігури відли­то з бронзи в Ленінграді. Пам'ятник добре вписується в загальний ансамбль парку. Центральна частина - постать Шевченка на повен зріст - піднята на три­гранному пілоні. Довкола пілона на ступінчастих вис­тупах розміщено 16 фігур, які символізують історичне минуле українського народу. Тут - постать Шевченкової "Катерини", знесилений селянин, група по­встанців часів Коліївщини, кріпак із жорном на пле­чах, солдат-рекрут, далі юнак і літній робітник, що символізують собою події революції в Росії 1905-1907 рр., і дві постаті, що уособлюють події 1917 р.; на найвищих бічних висту­пах - чотири постаті, які підняли пра­пор перемоги: військовик, селянин, шах­тар і дівчина-студентка з книжкою в руках. Глибоку ідею монумен­та автори втілили в ясні скульптурні й архітектурні форми. Для різних персонажів скульпторові позувати визначні українські актори Н.Ужвій, А.Бучма, І.Мар'яненко й О.Сердюк. На центральному пітоні напис: "Шевченко". Урочисте відкриття пам'ятника відбулося 24.ІІІ.1935 р.

пам’ятник Т. Шевченкові у канадійському місті Палермо

Пам'ятник Т.Шевченкові в канадійському місті Палермо - споруджено в одному з осередків україн­ського населення провінції Онтаріо (поблизу м. То­ронто) як дар українського народу укра­їнцям, що жи­вуть у Кана­ді. Автори: скульптори М.Вронський і О.Олійник, архітектор В.Гнєздилов. Бронзову по­стать поета встановлено на невисоко­му постамен­ті з сірого гра­ніту (загаль­на висота па­м'ятника - 4 м). На постаменті викарбувано напис: "Т.Г.Шевченко 1814-1861. Від українського радянсь­кого народу українцям Канади". Урочисте відкриття першого на американському континенті пам'ятника Шевченкові відбулося 1.VIІ.1951 р. В композиції мо­нумента, в русі, постаті й атрибутах відтворено образ енергійної, сповненої духовних сил людини...

Повідомлення учнів «Слово про генія».

• «Невмираючий дух поета, як і раніше, витає к Україною, невмовкаюче роздається його віще слово і сіє на народній ниві живе насіння оновлення». (Павло Грабовський.)

• «Він був сином мужика - і став володарем у царстві духа». (Іван Франко.)

• «Не бронзою пам'ятників, а вірністю, любов’ю і правом сина входить великий Кобзар у життя народів...» (Михайло Стельмах.)

• «Творчість Шевченка є благородною частино нашої історичної спадщини». (Джон Кеннеді.)

• «До того часу, поки народи будуть воювати за свою національну незалежність і демократичні права, вірші Шевченка читатимуться різними мовами». (Назим Хікмет.)

• «Народ Шевченка не забуває і ніколи не забуде. Поет живе в серцях свого народу». (Максим Рильський).

• «Т.Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства знаходять своє безсмертя». (Олесь Гончар.)

• «Читайте Шевченка, а там отворена вам ціла проява, історія і душа українського народу». (Василь Стефаник.)

• «Вірші Шевченка завжди залишаються щирим виявом українського єства, виявом страждань і відваги його народу». (Браян Малруні.)

• «Шевченко так промовисто висловив невмирущу рішучість людини боротися за волю та її незгасну віру в кінцеву перемогу». (Дуайт Ейзенгавер.)

Легенда про селище ім. Шевченка (Народна назва Алахівка).

Селище ім. Шевченка

Закладено у кінці 40-х років у складі Дзержинського району. Остаточно сформувалось в 50-60-х рр. Складається з 9 вулиць приватного сектору. Має 353 приватних будинки. Загальна довжина вулиць – 3,9 км. Площа – 13,5 тисяч кв.м. Багатий на зелені насадження.

Гірниче селище ім. Шевченка

Закладене в 1930-1933 рр. гірниками шахтоуправління ім. Кагановича. Розвитку набуло в 50-60 роках. Входить до складу житломасиву рудоуправління ХХ партз’їзду ВАТ «Суха Балка».

Легенда про селище ім. Шевченка (народна назва Алахівка)

Старі люди на Криворіжжі розповідали про безіменного полоненого татарина , який колись жив у козацькому зимівнику, що був на місці теперішньої Аллахівки.

Запорожці взяли його в полон у бою. Працьовитим виявився полонений. Робив у дворі все, що йому наказували й доручали. А коли татарин молився, то завжди голосно , щоб чути його було далеко за межами хутора, проказував одні й ті ж слова: «Аллах акбар! Аллах акбар!»

Через це люди й казали на татарина - Аллахів син. А якщо треба було поїхати до зимівника, в якому полонений жив, то казали: «а нумо, поїдемо на Аллахівку...»

Вже давно того татарина немає серед живих, а назва в Кривому Розі залишилась - Аллахівка.

«Переказ про Аллахівку» - криворізька легенда, яку віднайшов краєзнавець та літератор Олександр Степаненко.

Вперше опублікована в 1990-і роки.

Літературні спогади про Тараса Шевченка (І.І. Панаєв).

Крім належних щотижневих артистично-літературних, великосвітсько-літературних і просто літературних вечорів, літератори часом сходилися один в одного і влаштовували вечори. Найгостиннішим з тогочасних літе­раторів був Є. П. Гребінка, який постійно запрошував до себе своїх літе­ратурних приятелів, коли одержував з Малоросії сало, варення чи на­ливку. Гребінка тоді ще не був одружений. Він жив на Петербурзькій стороні в казенній квартирі Другого кадетського корпусу, де був учителем.

Якось він запросив мене до себе разом з М. О. Язиковим, котрий уже тоді був дуже популярний серед усіх близьких мені літераторів як приєм­ний і веселий співрозмовник, дотепник і каламбурист. Багато хто приймав Язикова за літератора й співробітника п. Краєвського.

— Ви чим саме займаєтеся? — запитували його.— Яка ваша спеціаль-ність?

— А так,— відповідав звичайно, усміхаючись, Язиков,— більше роз-маїтостями промишляю.

Цього разу в Гребінки зійшлося численне товариство і, між іншим, Шевченко, який починав уже користуватися великою популярністю серед своїх співвітчизників; товариші Гребінки по службі — О. О. Комаров і Прокопович (товариш Гоголя по Ніжинському ліцею і приятель його). Прокопович і Комаров обидва дуже любили літературу й пописували вір­шики. З Комаровим був знайомий я з дитинства і згодом, після приїзду до Петербурга Бєлінського, зблизився з ним ще більше. Про Комарова і про вплив на нього Бєлінського я ще матиму нагоду говорити. На вечорі в Гребінки не було кому проповідувати ні про святиню мистецтва, ні про якісь високі матерії: там просто говорили про щоденні й літературні но­вини і пригоди.

На початку вечора Гребінка познайомив мене з якимось паном, що був тоді (де було чи не з 1837 році) одним з головних співробітників «Библиотеки для чтения». Прізвища цього пана я не пригадую. Він мав дуже поважний і глибокодумний вигляд і, замість білизни, носив шер­стяну червону фуфайку, яка виглядала з-під галстука і з-під рукавів.

Язиков звертав на себе загальну увагу своїми кумедними розповідями і багатьох смішив до цілковитого знесилля.

За вечерею йому випало сидіти поряд із співробітником «Библиотеки для чтения» в шерстяній фуфайці. Співробітник виявляв не тільки вели­чезну повагу до Язикова, а й ніяковів перед ним як перед авторитетом.

Дозвольте запитати,— звернувся він до Язикова,— я маю честь роз­мовляти з нашим славетним поетом Миколою Михайловичем Язиковим?

Так точно,— відповів Язиков, скромно потупивши очі й анітрохи не задумавшись.

Дуже приємно познайомитися,— сказав співробітник, простягаючи йому свою руку.

Язиков, зовсім не бентежачись, потиснув її.

— Чи не ощасливите ви нас якимось новим товаром? – вів далі співробітник.

— У мене є чимало начерків,— відповідав Язиков з почуттям гідності,
але всьому цьому треба дати лад. Я все збираюся і все відкладаю.

Ця розмова була почута багатьма, і до Язикова почали звертатися з різними запитаннями як до поета, його однофамільця. Язиков грав свою
роль досить вдало. Деякі смішливі вискочили з-за столу...

Співробітник «Библиотеки для чтения» після кількахвилинного мовчання крякнув і знову звернувся до Язикова.

— Чи смію звернутися до вас, Миколо Михайловичу,— почав він,—
з уклінним проханням. Я співробітник «Библиотеки для чтения», і коли б ви погодились прикрасити наш журнал хоча б якимось невеличким тво-
ром, то принесли б велику втіху Осипу Івановичу Сенковському, який глибоко поважає ваш талант.

Язиков схилив голову на знак вдячності за гарну думку про нього Сенковського і відповів, що саме тепер він нічого не може обіцяти, але з часом, можливо, коли щось опрацює, і так далі...

— Уже сама надія щось одержати від вас тішитиме нас,— відповідав співробітник.

У цю хвилину багато хто не витримав і покотився зо сміху, але вечеря закінчилася, і гуркіт стільців заглушив цей сміх.

Де тепер той співробітник? Чи згадує він про свою зустріч із славет­ним поетом Язиковим? І хтозна, можливо, в якомусь періодичному ви­данні з'явиться його статейка під назвою: «Спогади про поета Язикова». Ото буде скарб для наших поважних бібліографів та для п. Геннаді, який так невдало відредагував останнє видання Пушкіна і змусив Соболевського вигукнути:

О жертва бедная двух адовых исчадий,

Тебя убил Дантес и издает Геннадий!

Після вечері всі пожвавішали ще більше. Гребінка почав наспівувати малоросійські пісні, а Шевченко пританцьовував під свої рідні звуки.

Інформація про сквер ім. Тараса Шевченка.

Сквер ім. Т.Г. Шевченка знаходиться на проспекті Карла Маркса, поблизу Головпоштамту та театру драми і музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка в Центрально-Міському районі. Закладено у листопаді 1954 р. Площа – 0,4 га. Обладнаний пішохідними доріжками, клумбами, місцями для відпочинку. У центрі – пам’ятник Тарасові Шевченку.

Пам’ятні верби Т.Г. Шевченка

Були висаджені в Кривому Розі:

• На майдані проти міського театру драми та музичної комедії ім. Шевченка. Завезена у 60 роки професором І. Добро вольським з м. Шевченка у Казахстані, де поет відбув заслання. Вважається пам’яткою історії та природи.

• У сквері Українського політехнічного технікуму у центрально-міському районі. Гілка верби одержана викладачем О. Куце волом як дар від НАН Казахстану на честь 175-ліття народження Кобзаря у квітні 1988 року.

Театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка.

Театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка бере по­чаток від театру "Кривбас", який створено у грудні 1931 р. Перший спектакль "Справа честі" за п'єсою І. Микитенка. Біля витоків стояли К.Зубков, К. Копацький, А. Красноплахтич, К. ГІоднозов, Ф. Антонов. Базою для утворення став "Театр робітничої молоді, що діяв під назвою "Комсомольський перфоратор" .У 1934 році перейменовано, в обласний пересувний робітничо-се­лянський театр №4, який давав виїзні спектаклі в колгоспах Дніпропетровської області.

До складу. трупи входили В. Левицька, А. Кушнірова, В. Андрієнко, С. Кучеренко, Н. Закохана, В. Кованько, В. Гацуліна, Ю. Іванников ін. Мав статус українського музично-драматичного театру як Дніпропетровський пересувний драматичний. У 1937 обрав назву Жовтневої революції й переведен до Дніпродзержинська, де дістав назву театру російської драми. Перебував на гастролях у Хар­кові, Севастополі, Джанкої, Нікополі, Мелітополі, Марганці, П'ятихатках.

У 1939 дістав премію на II Всеукраїнському огляді робітничо-селянських театрів за п'єсу М. Горького "Останні". У репер­туарі 30-х п'єси "Шельменко-денщик", "Наталка Полтавка", "Запорожець за Дунаєм", "Чапаев", "Платон Кречет", "В степах України", "Сади цвітуть" та інші. У серпні 1941 евакуйован до Красноярського краю.

У жовтні 1941 - жовтні 1942 перебував у Канську. Дав 10 спектаклів у Канську, Мінусінську, Абакані, Ужурі. У жовтні 1941 - квітні 1943 перебував у Єнісейську, давав спектаклі на копальнях тр-ту "Єнісейзолото". У травні 1943 -травні 1944 грав у клубі залізничників у Красноярську.

За роки евакуації поставив 30 п'єс. З серпня 1944 повернувся до
Дніпродзержинська, де одержав назву російського театру драми ім. Т.Г. Шевченка. У 40-х працювали заслужені артисти України, Росії, Узбекистану В. Забалуєв, Д. Данилов, О. Калінніков, актори О. Козлов, Н. Левіна, А. Мінєєв та ін.

У 1949 переведено до Кривого Рогу, де використовував сцену клубу "Райдуга". У 1951 одержав нове приміщення на пр.К.Маркса (архітектор В.Зуєв) на 850 місць. Серед кращих у трупі 50-х: П.Захаров, Л.Сошинська, В. Брацлавський, В. Забалуєв, С. Андропов, М. Єсипенко, П. Литвиненко, Р. Каргіна, О. Семенов, Д. Ратнер-Дашков, Волянський та ін.

Серед прем'єр тих часів "Ревізор", «Зикові», "Кремлівські куранти". «Міщани», "Дядя Ваня", «Порт-Артур», «Сильні духом» та ін. Діяв народний університет театрального мистецтва, де займалося 600 чол. У липні 1966 реорганізовано у музично-драматичний. До складу входили акторська трупа, балетна, хорова групи та оркестр. Працювало 67 чол. У 1968 утворена філія в м. Жовті Води, обслуговував 280 тис. чол. Репертуар складався зі спектаклів «Четверо Жанни», "Біла ніч", "Мері Ів.", "Вільний вітер", "Холопка", "Варвар" "Трибунал" та ін. У 70-х працювали актори О. Семенов, С. Анненкс Поляков, В. Хохлов, Б. Ніколаєва, Г Капралов. В. Козодой, А. Ран.

У 1981 перейменовано у театр драми музкомедії. За 1931-1981 створено 400 спектаклів. У 80-х працювали В. Кетавець, I. Трунов, Ф. Ткач, А. Дул Суханов, Р. Озерова, Моканова та ін. У 1984 нагороджено Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України. Покладено початок постановкам оперет. Серед них "Сільва", "Маріца", "Циганський барон", "Містер Ікс", "Весела вдова".

З початку 90-х репертуар насичено українською класикою. Се­ред провідних акторів В. Полубоярцев, Г. Педченко, М. Катюха, О. Осннець, Т. Брисіна, І. Данко, Т. Птужник, К. Смирнова-Балагура, Ю. Рижов, Н. Удовенко, Н. Соколовська, І. Горшкова.

Висновки

Таким чином, екскурсії і походи такого плану збагачують дітей яскравими життєвими враженнями. І дуже важливо, щоб учні ще багато разів зверталися до них, відтворювали у своїй уяві пережиті образи, картини.

На базі екскурсій і походів учні отримують додаткову цікаву інформацію про життєвий і творчий шлях митця, що дає змогу всебічно розглянути постать письменника.

Отже, наша екскурсія – літературний похід до визначених місць Кривого Рогу, присвячених Т.Г. Шевченку, маючи чітко визначену мету, у ході проведення була здійснена і реалізована стовідсотково. Екскурсія будувалась на активній основі, що й послугувало її ефективному проведенні. Слід зазначити, що під час організації екскурсії було попередньо проведена підготовча робота: чітке визначення кола об’єктів, з якими ознайомилися учні; інформативність; розподіл обов’язок серед дітей.

Школярі були зацікавлені під час екскурсії, проявили неабиякий інтерес до тих об’єктів, з якими вони знайомилися і заздалегідь були підготовлені до походу.

Краєзнавчо-літературна екскурсія сприяла розкриттю і поглибленню, усвідомленню учнями взаємозв’язку літератури із життям та викликала більший інтерес до художнього слова.

Список літератури:

1. На землі, на рідній… /Т. Гусей нова – Кривий Ріг: ПП «Видавничий дім», 2000. – 356с

2. Пасічник Е.А. Методика викладання української літератури в середніх начальних закладах: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – К.: Ленвіт, 2000. – с. 377.

3. Педагогіка: 60 екзаменаційних відповідей: експрес-довідник/ Кондратова Л.В., Бешевець Л.В. – Кривий Ріг: КДПУ, 2004. – с. 122.

4. Федоренко В. Шевченкіана…// Дивослово. - 2009’5. – с. 8.

5. Хомич Я. Твір, що єднає минуле, теперішнє й майбутнє…// Дивослово. - 2009’5. – с. 3.

зміст

1. Екскурсія на тему «Інгулецький технікум Криворізького технічного університету

2. Екскурсія на тему «Спостереження за погодою та обробка зібраних матеріалів

3. Екскурсія на тему «Збір колекції гірських порід та вивчення особливостей їхнього видобутку в Інгулецькому кар’єрі

4. Екскурсія на тему «Земля – планета людей. Сталеві руки Олексія Семеренка»

географія

екскурсія на тему

«Інгулецький технікум криворізького технічного університету»

Вступ.

Туманний Альбіон – так називають Велику Британію, Країна Троянд – так називають Болгарію, Країна-Банкір – так називають Швейцарію. А Україна відома у світі як «Житниця» - завдяки великим площам зернових, «Реактор», тому що свій печальний слід залишив Чорнобиль, «Країна-Кузня» - бо відома вона великими запасами залізних руд та майстрами - сталеварами. Ми з вами живемо не просто в країні-кузні, а й в місті сталеварів. Для декого цей рік є останнім роком шкільного життя, постає питання вибору професії. А більшість з них пов’язана з підприємствами чорної металургії. З метою отримання більшої інформації та кращого вивчення цієї галузі, ми з учнями 9-го класу вирішили відвідати місцевий заклад освіти Інгулецький технікум Криворізького технічного університету (ІТКТУ), що готує фахівців гірничорудного напрямку. Мета екскурсії – це показати різноманітні можливості вибору професій гірничого напрямку і визначитись з майбутню професією для тих, хто вирішив продовжити навчання в технікумі, це виховання любові та поваги до своєї малої Батьківщини, розширення кругозору та отримання додаткових знань.

Форма проведення – це піша екскурсія.

Під час підготовки до екскурсії учні розглянули передумови розвитку та принципи розміщення сучасних металургійних підприємств, познайомились з історією розвитку металургії в Україні та нашому місті, розглянули екологічні проблеми, пов’язані з роботою підприємств. Я заздалегідь ознайомилась з навчальним закладом, який ми вирішили відвідати, продумала та домовилась про дату та час проведення екскурсії. А також про тему екскурсії – це знайомство з професіями, фахівців з яких готує ІТКТУ для гірничо-видобувної та гірничо-збагачувальної промисловості.

Добра попередня організація, професійний підхід вчителів технікуму та велика кількість обладнання, яке продемонстрували учням, не дали можливості нудьгувати. Зацікавилися не тільки хлопці. Вражені були і дівчата. Тому всі відгуки учнів були схвальними. Вони із задоволенням ділилися враженнями з іншими.

Маршрут екскурсії

Вулиця Нєдєліна

ІТКТУ

Вулиця Нєдєліна

Технологічна карта екскурсії до ІТКТУ.

• Мета: профорієнтаційна.

• Задача екскурсії: ознайомити учнів 9-их класів з місцевим професійним навчальним закладом: Інгулецьким технікумом Криворізького технічного університету (ІТКТУ) - вищим навчальним закладом І рівня акредитації, з професіями, які можна там отримати

• Загальні вимоги: екскурсовод дотримується маршруту екскурсії, слідкує за правилами дорожнього руху та правилами поводження в громадських місцях, проводить екскурсантів згідно вказівок технологічної карти.

• Вступ: організаційна частина – представлення екскурсовода, розповідь про дотримання правил поведінки під час екскурсії, назва теми екскурсії, перелік кабінетів, повідомлення про тривалість та час повернення до навчального закладу. Загально-інформаційна частина – розповідь про історію гірничої справи.

• Основна частина екскурсії: ознайомлення з напрямками роботи технікуму, основними факультетами та перспективою роботи та подальшого навчання.

• Підсумки екскурсії: коротке узагальнення побаченого.

Технологічна карта екскурсії до ІГРТ 2.

• Порядковий номер екскурсії в календарному плані загальноосвітнього навчального закладу, її назва. Екскурсія №1 учнів 9-б класу Криворізької загальноосвітньої школи № 99. Назва «Екскурсія до Інгулецького технікуму Криворізького технічного університету».

• Клас та навчальна дисципліна, яку забезпечує екскурсія. 9-б клас, предмет географія, розділ «Господарство. Промисловість України.», урок «Чорна металургія».

• Вік учнів-екскурсантів: 14 – 15 років.

• Кількість учасників: 14 чоловік.

• Тема екскурсії: знайомство учнів 9-их класів з місцевим професійним навчальним закладом: Інгулецьким технікумом Криворізького технічного університету (ІТКТУ) - вищим навчальним закладом І рівня акредитації.

• Загальна тривалість екскурсії: 1,5 години.

• Загальна протяжність екскурсії в км. 1 км.

• Обладнання для проведення екскурсії: -

• Маршрут екскурсії: вулиця Нєдєліна – ІТКТУ – вулиця Нєдєліна

• Етапи екскурсії: -

• Форми опрацювання матеріалів екскурсії з учнями по її завершенню. Обмін враженнями, зібрання фотоматеріалів, випуск буклетів, бюлетенів.

Табель екскурсії

Маршрут	Зупинка	Об’єкти показу	Час	Перелік основних питань	Організаційні вказівки
Вулиця Нєдєліна,			10 хв.		Перевірити готовність екскурсантів, вишикувати, звірити зі списками, повторити правила ТБ та ПДР.
ІГРТ Вул. Каткова, 8	Зустріч з зав. кафедрою економіки Татаріновою О.В.	Зала технікуму.	20 хв.	Розповідь про історію гірничої справи. знайомство учнів 9-их класів з місцевим професійним навчальним закладом.	Дотримання правил поведінки під час проведення екскурсії.
	Лабораторія загальної електротехніки.	Електротехнічні прилади.	15 хв.	Розповідь про спеціальність експлуатація та ремонт гірничого електротехнічного обладнання та автоматичних пристроїв. Знайомство з лабораторією загальної електротехніки.	Дотримання правил ТБ в лабораторії.
	Лабораторія збагачувальних дисциплін.	Сепаратори, дішламатори	15 хв.	Розповідь про спеціальність збагачення корисних копалин. Знайомство з принципами роботи збагачувальних машин.	Дотримання правил ТБ в лабораторії.
	Кабінет гірничих машин і комплексів.	Гірничі машини	5 хв.	Знайомство з принципами роботи гірничих машин.	Дотримання правил поведінки.
	Лабораторія електромеханічних приладів	Електромеханічні прилади	5 хв.	Знайомство з принципами роботи електромеханічних приладів.	Дотримання правил ТБ в лабораторії.
	Бібліотека.	Бібліотечний фонд: технічна література.	15 хв.	Знайомство з бібліотечним фондом технікуму, розповідь про Освітньо-кваліфікаційні рівні освіти України та можливості отримання освіти в даному технікумі.	Дотримання правил поведінки.
Вулиця Нєдєліна,			10 хв.	Отримання завдань: відгуки.

Методична розробка екскурсії.

• Хід екскурсії.

Ми з вами живемо не просто в країні-кузні, а й в місті сталеварів. Для декого з вас цей рік є останнім роком шкільного життя, постає питання вибору професії. А більшість з них пов’язана з підприємствами чорної металургії. З метою отримання більшої інформації та кращого вивчення цієї галузі, ми з учнями 9-го класу вирішили здійснити екскурсію до Інгулецького технікуму Криворізького технічного університету (ІТКТУ) - вищого навчального закладу І рівня акредитації, що розташований в м. Кривий Ріг (Дніпропетровська область, Україна), що готує спеціалістів для гірничорудної промисловості.

В технікумі нас зустріла зав. кафедрою економіки Татарінова Оксана Василівна, яка провела учнів до зали технікуму та познайомила з етапами проведення екскурсії, зробила короткий екскурс в минуле, нагадавши історію гірничої справи.

Історія

Ранні археологічні свідчення про гірничі розробки відносяться до раннього кам’яного віку. Мідь видобувалась вже біля 5000 року до нашої ери. Мідь, золото і гравій видобувались за 3000 роки до нашої ери в Єгипті. Залізна руда видобувалась у 8 сторіччі до нашої ери в Альпах, кам’яне вугілля було відоме в Великій Британії вже в 9 сторіччі. Початок видобування корисних копалин поринає в сиву давнину. Ще первісна людина для виготовлення кам’яних знарядь праці вимушена була шукати і використовувати камінь, який добре піддавався обробці. Зокрема в Україні на Донбасі виявлені древні шахти кам’яної доби для видобутку кременю.

Однак по-справжньому гірнича справа почала розвиватися в період рабовласницького ладу. В цей час в сферу видобування залучаються родовища мідних та олов’яних руд, свинцю, золота, срібла, сурми, а також асфальт та будівельні матеріали. Для розробки руд використовувались бронзові знаряддя праці. Величним пам’ятником гірничій справі та будівництву старовини є Великі Єгипетські Піраміди, під якими розуміють піраміди фараонів Хеопса, Хефрена та Мікерина, які правили Єгиптом майже 3 тис. років до нашої ери. Вони стоять поряд на околиці м. Каїра з боку Лівійськової пустелі. Піраміди складені з блоків вапняку масою від 2,5 до 70 т. Добування вапняних блоків велося в кар’єрах на східному березі Нілу. Відокремлення блоків від масиву, імовірно, здійснювалося за допомогою так званого «клинового способу». Він зводиться до пробурювання отворів по контуру блоку, після чого в отвори забивали спеціальні дерев’яні клини і поливали їх водою. Набухаючи, дерев’яні клини відривали блоки від масиву.

До мегалітичних пам’ятників гірничій справі належать також кам’яні блоки, які видобували для гігантських фігур на острові Пасха, знаменита «Баальбекська тераса» в ліванській долині Бекаа (тут в каменоломні знаходиться найбільший з відомих оброблений людиною камінь — його вага понад 1000 т), велетенські блоки в Саксайуамані (інкська кладка). В Україні відомі велетенські рукотворні кургани — так звані «піраміди степів» датовані IV-ІІ тис. до н. е., довжина яких сягає 200 м, сучасна висота — 10 м.

В античному світі (стародавні Греція та Рим) головним фактором розвитку виробничих сил було широке застосування нового металу — заліза. Масштаби гірничих робіт досягли великих розмірів і охоплюють, крім родовищ заліза, родовища руд міді (Кіпр), золота (о-ви Сіфнос і Тасос, Фракія), срібла (Лавріонські рудні, Сіфнос, Македонія, Лідія та ін.). З розвитком феодальних відносин відбувалися значні зрушення в розвитку гірничої справи Європи, Закавказзя, Середньої Азії. Високого рівня гірнича справа досягла в середні віки в Центральній Європі (Чехія, Саксонія, Франція). Тут формуються гірничі райони, міста рудокопів (Фрайберг, Гарц, Мансфельд, Тироль, Богемія, Шварцвальд та інші). Одним із пам’ятників світової історії середніх віків є твір Георгія Аґріколи (1494 −1555, справжнє ім'я — Георг Бауер) «Про гірничу справу і металургію» в дванадцяти книгах. Це — перша енциклопедія гірничої справи і металургії, яка підвела підсумок всьому досвіду людства по видобуванню руди та плавці металів аж до XVI ст. Роки життя та діяльності Аґріколи належать до епохи Відродження, коли в ряді країн Європи почали складатися капіталістичні відносини. Праця Аґріколи протягом двох віків була основним посібником для всіх рудокопів.

Ретроспективний аналіз Гірничої справи дозволяє відзначити такі основні віхи її розвитку: 7 тис. р. до н. е. і раніше — добування нерудної сировини, 7-5 тис. до н. е. — початок видобутку кольорових металів — міді, золота, олова, сурми, ІХ-ХУІІІ ст. до н. е. — початок видобутку руд заліза, антична доба і сер. віки — початок розробки покладів вугілля та нафти, в ХХ ст. — радіоактивних мінералів. Якщо брати технології видобутку, то найдавніші — відкритим та шахтним способом, з І тис. до н. е. з’являється свердловинна гірнича технологія, а з 50-х рр. ХХ ст. — розробка родовищ на морському і океанічному дні.

Що стосується механізації гірничих робіт, то перші машини та механізми з’являються тільки в античний час, у XVI-XVII ст. вони суттєво вдосконалюються, а в XVIII-ХІХ ст. обладнуються автономним приводом. З другої половини ХХ ст. починається період комплексної механізації, а в останні десятиліття — автоматизації гірничих робіт. В кінці ХХ ст. щорічно з надр Землі видобувалося близько 120 млрд. т. гірничої маси і близько 25 млрд. тон корисних копалин. У зв'язку з поширенням потреб на залізо уже в середньовіччі виникли труднощі з добуванням у необхідних обсягах деревного вугілля, яке використовувалося для виплавки металів. По мірі знищення лісів викопне вугілля починає відігравати все більше значення в промисловості. Особливо сприятливі умови для вуглевидобутку створилися в Англії. Саме тут наприкінці XVII ст. почали будувати вугільні шахти (копальні). Починаючи з цього часу вугілля починають активно видобувати і застосовувати для потреб промисловості, а згодом і транспорту.

Далі Оксана Василівна провела нас по коридорам технікуму, показала кабінети та розповіла про основні професії, фахівців яких готує технікум.

Загальна інформація про Інгулецький технікум Криворізького технічного університету.

Ліцензія АА № 234158 — видана Міністерством освіти і науки України на надання освітніх послуг, пов’язаних з одержанням вищої освіти на рівні кваліфікаційних вимог молодшого спеціаліста. За постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 1997 року Інгулецький технікум є структурним підрозділом Криворізького технічного університету і входить до його складу. Випускники технікуму можуть вступити до КТУ на ІІІ курс та продовжити навчання за інтегрованими навчальними програмами.

Технікум готує спеціалістів для гірничо-видобувної та гірничо-збагачувальної промисловості. Підготовка за спеціальностями відповідає встановленим стандартам освіти. В Інгулецькому технікумі Криворізького технічного університету працюють 58 викладачів: із них один кандидат наук, більшість викладачів мають вищу кваліфікаційну категорію.

Технікум підтримує тісні зв’язки з науковими установами та найбільшими промисловими підприємствами регіону, а саме: з Інститутом проблем природокористування та екології НАНУ, Українським державним науково-дослідницьким інститутом безпеки праці в гірничорудній промисловості, Криворізьким ботанічним садом, ВАТ ІнГЗК, ВАТ ПівдГЗК, ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг», Криворізькою комплексною геологічною партією казенного підприємства Південукргеологія державної геологічної служби. Технікум та його студенти беруть участь у численних науково-дослідницьких конкурсах та пошукових роботах.

Головним пріоритетом подальшого розвитку навчального закладу є входження до Європейського простору вищої освіти (Болонський процес) та створення на базі технікуму інституту.

Технікум здійснює загальноосвітню та фахову підготовку молодших спеціалістів за такими напрямками та спеціальностями:

• Напрямок гірництво:

• Спеціальність технологія відкритої розробки корисних копалин. Кваліфікація гірничий технік-технолог.

• Спеціальність експлуатація та ремонт гірничого електро технічного обладнання та автоматичних пристроїв. Кваліфікація гірничий технік-електромеханік.

• Спеціальність збагачення корисних копалин. Кваліфікація технік-технолог.

• Напрямок екологія:

• Спеціальність прикладна екологія. Кваліфікація технік-еколог.

Щоб краще ознайомитися з професіями гірничих підприємств, Оксана Василівна запропонувала нам відвідати лабораторії та кабінети з фахових дисциплін.

Нас вже чекали в лабораторії загальної електротехніки. Зав. лабораторії Ільїна Н.С. Розповіла учням про спеціальність експлуатація та ремонт гірничого електротехнічного обладнання та автоматичних пристроїв. Познайомила з лабораторією загальної електротехніки. Діти могли побачити основні прилади, що використовують на гірничих підприємствах. Познайомилися з їх призначенням та правилами ТБ при їх використанні (фото 2, 3).

Наступна зупинка була в лабораторії збагачувальних дисциплін.

Викладач Франко І.О. познайомила екскурсантів з принципами роботи сепаратора і дішламатора, пояснила, як на гірничо-збагачувальних комбінатах відокремлюють магнітний матеріал від не магнітного, згущують промисловий продукт і отримують кінцеву продукцію: залізорудний концентрат (фото 4,5).

Але найбільше зацікавились діти в кабінеті гірничих машин і комплексів. Викладач Іванов Є.С. наглядно познайомив з принципами роботи гірничих машин, які, до речі, дуже зацікавили хлопчиків. Вони весь час крутилися навколо їх і задавали безліч питань (фото 6,7).

Далі нас чекали в лабораторії електромеханічних приладів. Знайомство з принципами роботи електромеханічних приладів та можливість до всього доторкнутися власноруч привернули увагу не тільки хлопчиків, але й дівчат. (фото 8)

А далі нас чекали в бібліотеці. Діти побачили величезний бібліотечний фонд, проглянули підручники, енциклопедії і дехто вже відчув себе студентом. А в читальній залі наш гід по технікуму Оксана Василівна розповіла про правила прийому до технікуму та можливості учнів в придбанні вищої освіти (фото 9,10).

Після екскурсії діти отримали завдання написати відгук і розказати, що їм сподобалось більш за все. Враження оформити у вигляді буклету або брошури.

Якісну підготовку фахівців забезпечує матеріальна база технікуму: до послуг студентів бібліотека з читальною залою, 2 комп’ютерні класи, сучасно обладнані виробничі майстерні, кабінети, лабораторії. Всі студенти технікуму є членами профспілки (фото 11).

Список літератури

1. Горная энциклопедия, том 4, - Москва, «Советская энциклопедия», 1989г.

2. Енциклопедія Криворіжжя. Бухтіяров В.П. Кривий Ріг «ЯВВА» 2005 рік.

3. С.Н. Бобилев. «Економіка природокористування»; М: ТЕИС, 1997;

4. А.В. Колосов, «Эколого-экономические принципы развития горного производства», - Москва, «Недра», 1987г.

5. www.ingok.com

Фотоматеріали

Фото 1.

Інгулецький технікум Криворізького технічного університету

Фото 2,3.

Лабораторія загальної електротехніки.

Зав. лабораторії Ільїна Н.С.

Фото 4, 5.

В лабораторії збагачувальних дисциплін

Фото 6,7.

В кабінеті гірничих машин і комплексів

Фото 8.

В лабораторії електромеханічних приладів

Фото 9.

Бібліотека

Фото 10.

Робота в бібліотеці

Фото 11.

Кабінет профспілки

Додатки

Додаток 1.

Додаток 2.

Додаток 3.

Освітньо-кваліфікаційний рівень

Освітньо-кваліфікаційний рівень освіти — характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності.

В Україні розрізняють наступні освітньо-кваліфікаційні рівні (згідно з відповідними освітньо-професійними програмами):

• кваліфікований робітник;

• молодший спеціаліст;

• бакалавр;

• спеціаліст;

• магістр.

Навчальні заклади відповідно до потреб народного господарства в межах ліцензованого обсягу прийому на відповідний напрям підготовки чи спеціальність здійснюють на конкурсній основі прийом на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки кваліфікованих робітників та фахівців з вищою освітою.

Освітньо-професійні програми підготовки кваліфікованих робітників та фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів — це державні документи, які визначають зміст та нормативний термін навчання і передбачають відповідні форми контролю та державної атестації. Зазначені освітньо-професійні програми затверджуються Міносвіти.

Вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки встановлюються державними стандартами освіти, які є основою оцінки освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня громадян незалежно від форм одержання освіти.

Державні стандарти освіти розробляються окремо з кожного освітньо-кваліфікаційного рівня і затверджуються Кабінетом Міністрів України. Вони підлягають перегляду та перезатвердженню не рідше ніж один раз на 10 років. Контроль за рівнем освітньої та фахової підготовки, яку здобуває особа у процесі засвоєння змісту навчання, і визначення його відповідності встановленим у змісті освіти вимогам здійснюються в установленому порядку.

Освітньо-кваліфікаційні характеристики фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів — це державні документи, які визначають цілі освіти у вигляді системи виробничих функцій, типових задач діяльності та умінь, необхідних для вирішення цих задач.

Зміст навчання — це науково обґрунтований методичний та дидактичний навчальний матеріал, засвоєння якого забезпечує здобуття освіти і кваліфікації згідно з освітньо-кваліфікаційним рівнем. Зміст навчання визначається освітньо-професійними програмами підготовки кваліфікованих робітників та фахівців з вищою освітою певних освітньо-кваліфікаційних рівнів, структурно-логічною схемою підготовки, програмами навчальних дисциплін, іншими нормативними документами та навчальною і навчально-методичною літературою.

Нормативна частина змісту навчання — це обов'язковий для засвоєння зміст навчання, сформований відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики як змістовні модулі із зазначенням їх обсягу і рівня засвоєння, а також форм державної атестації.

Вибіркова частина змісту навчання — це рекомендований для засвоєння зміст навчання, сформований як змістовні модулі із зазначенням їх обсягу та форм атестації, призначений для задоволення потреб і можливостей особистості, регіональних потреб у кваліфікованих робітниках та у фахівцях певної спеціалізації, досягнень наукових шкіл і навчальних закладів.

Нормативний термін навчання — це встановлений освітньо-професійною програмою термін викладання нормативної і вибіркової частин змісту освітньо-професійної програми для очної форми навчання.

Термін викладання нормативної і вибіркової частин змісту освітньо-професійної програми для заочної та інших форм навчання визначається навчальним закладом і може перевищувати нормативний термін навчання не більше ніж на 20 відсотків.

Навчальні заклади самостійно визначають перелік та зміст вибіркових навчальних дисциплін освітньо-професійних програм, а також розробляють структурно-логічну схему навчання, робочі програми нормативних навчальних дисциплін.

Переліки робітничих професій, а також напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка кваліфікованих робітників та фахівців з вищою освітою у навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, та зразки документів про здобуття освіти і певної кваліфікації та порядок їх видачі затверджує Кабінет Міністрів України. Умови прийому на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки кваліфікованих робітників розробляються і затверджуються Міносвіти в установленому порядку.

Правила прийому на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки фахівців встановлюються вищим навчальним закладом відповідно до Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) та Типових умов прийому до вищих навчальних закладів, які розробляються і затверджуються Міносвіти в установленому порядку. Здобуття відповідної кваліфікації фахівця підтверджується державною атестацією, яка здійснюється державною екзаменаційною (кваліфікаційною) комісією на підставі результатів державних іспитів та (або) захисту кваліфікаційної роботи після виконання відповідної освітньо-професійної програми підготовки кваліфікованого робітника, молодшого спеціаліста.

Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття освіти та кваліфікації. Особи, які мають не менше 75 відсотків відмінних оцінок з усіх навчальних дисциплін та практичної підготовки з оцінками "добре" з інших дисциплін та з оцінками "відмінно" за результатами державної атестації, отримують документи встановленого зразка про здобуття освіти та кваліфікації з відзнакою.

екскурсія на тему

«Спостереження за погодою та обробка зібраних матеріалів»

Вступ

• Мета: продовжити формувати вміння проводити спостереження за погодою, навчитися будувати за їх результатами графіки темпера­тур, діаграми хмарності та опадів, розу вітрів; розвивати географічне мислення.

• Обладнання: календар погоди, термометр, барометр, гігрометр, опадометр.

• Опорні поняття:

Погода — стан нижнього шару атмосфери у певній місцевості у пев­ний момент або протягом якогось періоду часу (доба, місяць, се­зон).

Графік — наочне зображення, що дозволяє за допомогою осей ко­ординат і ліній показати залежність однієї величини від іншої (на­приклад, залежність температури від пори року).

Діаграма — наочне зображення у вигляді геометричної фігури (пря­мокутник, коло, квадрат та ін.), що демонструє залежність між дво­ма величинами або ілюструє цифровий матеріал.

Роза вітрів — діаграма, що показує повторюваність вітрів різних на­прямків у певній місцевості.

Хмарність — сукупність хмар та їх типи, що спостерігаються в певній місцевості протягом певного часу.

• Теоретичні відомості:

Погоду характеризують такі показники: температура приземного шару повітря, атмосферний тиск, вологість повітря, сила та напрямок вітру, хмарність, атмосферні опади.

Температура повітря

Температуру повітря вимірюють ртутним або спиртовим термомет­ром. У термометрах використовується властивість ртуті або спирту зміню­вати свій об'єм під впливом температури. Встановлюють термометр у за­хищеному від прямих сонячних променів місці, інакше він буде показува­ти температуру не повітря, а приладу. Важливо, щоб забезпечувався вільний доступ повітря до термометра.

Фіксується добовий перебіг температур, це робиться через кожні три години, в так звані синоптичні терміни. Одержані дані дозволяють розрахувати середню добову температуру, добову амплітуду коли­вань температури, побудувати графік зміни температури протягом доби.

Дані про середні добові температури повітря протягом місяця дають змогу обчислити середню місячну температуру та місячну амплітуду ко­ливань температури.

Дані про середні місячні температури повітря протягом року, в свою чергу, дозволяють обчислити середню річну температуру, річну амплітуду коливань температури та побудувати графік річного ходу температур. Ба­гаторічні спостереження свідчать, що найхолодніший місяць в Україні — січень, найтепліший — липень.

Завдання. Обчисліть серед­ню річну температуру й амплітуду температур за пунктом спосте­режень. Побудуйте графік річного ходу температур.

Місто Кривий Ріг розташовано в центрі України.

У цілому клімат міста є помірно континентальним з м’якою зимою і теплим (інколи спекотним) літом.

Середньорічна температура повітря становить 8,8 °С, найнижча вона у січні (мінус 5,0 °С), найвища – в липні (21,1 °С).

Таблиця 1

Температура повітря по місяцях, (°С)

Температура	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
Середня	-5,0	-3,6	1,3	9,5	15,9	19,5	21,1	20,5	15,6	8,8	3,0	-1,6	8,8
Денна максимальна	-2	0	4	13	21	24	26	25	20	13	5	0	12
Нічна мінімальна	-7	-6	-1	5	10	13	15	14	11	4	1	-3	5

Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (мінус 13,4 °С) зафіксована в 1954 р., найвища (1,9 °С) – в 1895 р.

Найнижча середньомісячна температура в липні (18,6 °С) спостерігалась у 1985 р., найвища (25,8 °С) – в 1891 р.

Абсолютний мінімум температури повітря (мінус 33,2 °С) зафіксовано 11 січня 1940 р., абсолютний максимум (38,1 °С) – 2 липня 1938 р.

В останні 100–120 років температура повітря у Кривому Розі, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °С. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року.

У середньому за рік у Кривому Розі випадає 483 мм атмосферних опадів, найменше – у жовтні, найбільше – у червні.

Атмосферний тиск

Повітря атмосфери тисне на всі об'єкти на земній поверхні. Для вимі­ру атмосферного тиску в повсякденному житті, туристичних походах, на­укових експедиціях використовується барометр-анероїд.

Малюнок 1.

Барометр-анероїд

Основною частиною анероїду є запаяна пружна металева коробка, з якої викачане повітря. Відсутність повітря всередині коробки ро­бить її «чутливою» до зміни атмосферного тиску: у разі зниження тиску коробка розширюється, а в разі підвищення — стискається.

«Поведінку» коробки фіксує механізм, що приводить у дію стрілку, яка переміщається вздовж шкали та показує на величину атмосферного тиску. На шкалі вка­зано одиниці виміру тиску не лише в міліметрах ртутного стовпа, але й у мілібарах (мбар). Один мілібар відповідає 0,75 мм рт. ст.

Завдання. Упродовж практики спостерігайте за показання­ми барометра й станом погоди наступного дня (днів), результати своїх спо­стережень заносьте до таблиці.

Таблиця 2

Журнал спостережень за атмосферним тиском

Показання барометрів	Стан погоди наступного дня (днів)
1 червня
2 червня
3 червня

Зробіть висновок про те, як за показанням барометра передбачити погоду найближчими днями.

Вітер

Вітром називається переміщення повітря паралельно земній поверхні. Метеорологи проводять спостереження за напрямком, швидкістю та си­лою вітрів. У приземних шарах атмосфери з цією метою використовують флюгер або більш досконалі прилади, наприклад анеморумбометр.

Малюнок 2. Флюгер

Малюнок 3. Анеморумбометр

Коли говорять про напрямок вітру, мають на увазі сторону горизонту, звідки він дме. Напрямок визначає назву вітру. Наприклад, якщо вітер дме з півдня, він називається південним тощо. Інформацію про вітри, що перева­жають у певній місцевості у певний період часу, можна побачити на розі вітрів — спеціальному графіку, який складається з восьми відрізків, що пере­тинаються та вказують на основні й проміжні сторони горизонту. Розу вітрів складають за місяць, сезон, рік. На лініях рози вітрів відкладається кількість днів, протягом яких переважав вітер певного напрямку, потім всі показники з'єднуються лінією.

Завдання. За даними спостережень (місяць, рік) за напрям­ком вітру побудуйте розу вітрів.

Таблиця 3

Дані спостережень за напрямком вітру

Напрямок вітру	Пн	Пн-Сх	Сх	Пд-Сх	Пд	Пд-зх	Зх	Пн-Зх
Кількість днів

Дайте відповіді на запитання:

Які вітри переважали в період, коли проводилися спостереження?

Яка погода пов'язана з цими вітрами?

Найбільшу повторюваність у місті Кривий Ріг мають вітри з північного сходу і півночі, найменшу – з півдня.

Таблиця 4

Повторюваність вітру різних напрямків, (%)

Пн	ПнС	С	ПдС	Пд	ПдЗ	З	ПнЗ	Штиль
15,4	16,1	15,2	10,3	9,8	10,3	11,5	11,4	10,5

Хмарність

Залежно від умов утворення, хмари поділяються на 10 видів. Найпо­ширенішими є перисті ,шаруваті, купчасті хмари та їх різновиди.

Малюнок 4.

Перисті хмари

Малюнок 5.

Шаруваті хмари

Малюнок 6.

Купчасті хмари

Для метеорологів хмарне небо — це джерело об'єктивної інформації про погоду, про її можливі зміни. Тому метеорологічні служби в усьому світі про­водять постійні спостереження за хмарами, їх розвитком.

Вимірюється хмарність у балах, що показує ступінь вкриття видимої частини неба хмарами:

0 балів - ясно.

Менше 5 балів нижнього ярусу, або хмар середнього ярусу, що просвічують, або будь-яка кількість хмар верхнього ярусу - невелика хмарність.

Від 1-3 до 6-9 балів або 3-8 балів хмар нижнього ярусу або щільних хмар середнього ярусу - мінлива хмарність.

Від 8-10 до 0-3 балів хмар нижнього ярусу - хмарно з проясненнями.

7-10 балів хмар нижнього ярусу - хмарно.

10 балів хмар нижнього ярусу - похмуро.

Хмарність є важливою характеристикою погоди, вона впливає на темпера­туру приземного шару повітря, оскільки хмари мають властивості втриму­вати тепло біля земної поверхні, віддзеркалювати частину сонячних про­менів та поглинати значну кількість небезпечних доз сонячної радіації.

Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша – у грудні.

Таблиця 5

Загальна хмарність у Кривому Розі, (бали)

I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
7,3	7,4	6,9	6,4	5,7	5,3	4,7	4,1	4,4	5,5	7,7	8,1	6,1

Завдання. За даними спостережень протягом одного з місяців побудуйте діаграму хмарності.

Таблиця 6

Журнал спостережень за атмосферним тиском

Місяць_____рік_____

Показники хмарності	Кількість днів
Ясно
Змінна хмарність
Суцільна хмарність

Дайте відповіді на запитання:

Чи відрізняються показники хмарності цього місяця від інших місяців, протягом яких проводилися спостереження?

Чим різниться погода в безхмарні та хмарні дні (добовий хід темпе­ратур, опади,тиск)?

Атмосферні опади

Атмосферні опади — це вода в твердому або рідкому стані, що випадає з хмар або виділяється з повітря. Найкраще відомі опади у вигляді дощу, снігу й граду. Вони випадають із хмар у формі краплинок води, сніжинок, снігової крупи, крижаних частинок заокругленої або неправильної форми.

Град зазвичай випадає в теплу пору року з купчасто-дощових хмар і час­то супроводжується зливами й грозами.

Роса, іній, паморозь належать до опадів, що випадають з повітря.

Атмосферні опади, їх вид і кількість — одна з характеристик стану по­годи. Особливе значення для різних видів господарської діяльності має режим випадання опадів — зміна їх кількості за місяцями, сезонами року.

Для виміру кількості опадів, що випали, на метеостанціях використовується прилад — опадометр. Це циліндрична ємність (відро), встановлена на висоті 2 метрів на відкритому просторі. Двічі на добу воду, що накопичилася у відрі, виливають у спеціальний дощомірний стакан з поділками, які дозволяють ви­значити кількість опадів, що випали, в міліметрах на одиницю площі (мм).

Малюнок 7.

Опадомір

Результати спостережень за атмосферними опадами обробляються. Підра­ховуються місячна й річна кількість опадів, з'ясовуються закономірності в ре­жимі їх випадання, будуються діаграми атмосферних опадів протягом року.

Завдання. Обчисліть кількість опадів, що випали в кожному з пунктів. Побудуйте діаграму опадів за сезонами.

У середньому за рік у Кривому Розі випадає 483 мм атмосферних опадів, найменше – у жовтні, найбільше – у червні.

Таблиця 7

Середня кількість опадів, (мм)

I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
40	32	28	41	42	64	54	42	31	30	35	44	483

Мінімальна річна кількість опадів (258 мм) спостерігалась у 1975 р., максимальна (816 мм) – в 1966 р. Максимальну добову кількість опадів (110 мм) зафіксовано 20 червня 1941 р. У середньому за рік у місті спостерігається 125 днів з опадами; найменше їх (6) у вересні, найбільше (15) – у грудні. Щороку у Кривому Розі утворюється сніговий покрив, проте його висота незначна.

Зроби сам

Під час практики можна запропонувати дітям зробити найпростіші прилади й навіть моделі явищ природи власними руками. Виготувати їх можна в домашніх умовах або в школі.

Неважко зробити дощомір. Потрібно розрізати пластикову пляшку навпіл. Дно нижньої частини заліпити пластиліном, щоб воно було плас­ким і рівним, а верхню частину використати як лійку. Встановіть дощомір на висоті І—2 м. Його можна поставити у старе відро, попередньо наси­павши туди трохи піску для стійкості. Показники знімаються за допомо­гою лінійки: необхідно сумістити позначку 0 см з дном дощоміру та поди­витися, яка висота шару води в міліметрах.

Діючу модель барометра ви також можете зробити самостійно. По­вітряну кульку, що лопнула, обріжте, розтягніть, щільно притисніть до шийки півлітрової банки та закріпіть резинкою. Банка буде відігравати роль металевої коробки в барометрі-анероїді. Обріжте пластмасову соло­минку для коктейлів таким чином, щоб з одного боку утворилося вістря. Другим кінцем закріпіть її скетчем на кульці в середній частині шийки банки. Прикріпіть банку до картонки (можна використати коробку з-під взуття). Нанесіть на картонку поділки через 5 мм. Слідкуйте за показни­ками вашого барометра.

Для спостережень можна використати «жаб'ячий барометр». Потрібно зробити маленьку дерев'яну драбинку та опустити її в скляну літрову бан­ку, частково заповнену водою. Потім спіймати гостроморду або озерну жабу та посадити в банку. Коли вона призвичаїться до нових умов, можна починати спостереження. В суху погоду шкіра жаби швидко зневоднюєть­ся, тому, коли очікується суха погода, жаба сидить у воді. В сиру погоду вона виповзає на поверхню — зневоднення їй не загрожує.

Чудовим домашнім барометром може бути кислиця звичайна. Перед негодою рослина закриває свої рожеві квіти й притискує до стебла листя, ніби хоче сховатися від дощу.

Можна створити маленьку модель хмари та дощу, що випадає з неї. Для цього необхідно майже наполовину наповнити літрову банку гарячою водою і накрити її холодною кришкою з-під каструлі (кришку можна попередньо остудити в холодильнику). Через деякий час ви побачите під кришкою згущені найдрібніші крапельки води, пізніше на ній утворюються краплі води, деякі з них упадуть назад у воду.

Технологічна картка

Спостереження за погодою та обробка зібраних матеріалів

• Мета: продовжити формувати вміння проводити спостереження за погодою, навчитися будувати за їх результатами графіки темпера­тур, діаграми хмарності та опадів, розу вітрів; розвивати географічне мислення.

• Загальні організаційні вимоги: вчитель дотримується вимог програми щодо проведення спостережень відповідно до вимог вікових особливостей учнів 6-го класу.

• Вступ: організаційна частина представлена вчителем у кабінеті. Повідомлення про тривалість спостережень та час повернення до навчального закладу.

• Загально інформаційна частина: теоретичні відомості про погоду.

• Основна частина: вміння проводити спостереження за погодою та обробка зібраних матеріалів.

• Підсумки: підводяться підсумки коротким узагальненням вивченого матеріалу

Структура технологічної картки

• Порядковий номер екскурсії в календарному плані загальноосвітнього закладу,її назва: «Спостереження за погодою та обробка зібраних матеріалів»

• Клас, навчальна дисципліна, яка забезпечує екскурсії: учні 6-А класу загальноосвітньої школи №114, предмет – географія; тема «Атмосфера»

• Вік учнів засідання: 12 років.

• Кількість учасників засідання: 30 учнів.

• Тема екскурсії: «Спостереження за погодою та обробка зібраних матеріалів»

• Категорія екскурсії: По функціональному призначенню – основна; по пізнавальним цінностям - пізнавальна

• Загальна тривалість екскурсій в годинах: 2 години

• Загальна протяжність екскурсії в кілометрах: Шкільне подвір’я та кабінет географії

• Обладнання для проведення екскурсії: календар погоди, термометр, барометр, гігрометр, опадометр

• Маршрут екскурсії: КЗШ №114, вул. Каткова, 35

• Етапи екскурсії: теоретичні відомості про погоду, спостереження за погодою та обробка зібраних матеріалів.

• Форми опрацювання матеріалів екскурсії з учнями по її завершенні: бесіда, робота з приладами, прийом «Географічний практикум»

• Дата засідання: жовтень 2010 року

• П.І.Б. особи, яка оформляла ТКЕ та проводила екскурсію: Ковальова Олена Владиславівна

Табель екскурсії

Маршрут	Зупинка	Об’єкт показу	Час	Найменування підтем й перелік основних питань	Організаційні вказівки
1.КЗШ №114	Шкільне подвір’я, кабінет географії	Характеристика погоди на шкільному подвір’ї	2 години	Атмосфера, погода, графік, діаграма, роза вітрів, хмарність	Формувати вміння проводити спостереження , будувати за їх результатами графіки температур, діаграм хмарності та опадів., розу вітрів.

екскурсія на тему

«Збір колекції гірських порід та вивчення особливостей їхнього видобутку в Інгулецькому кар’єрі»

Вступ

• Мета: формувати наукові погляди на природу Землі; закріпити й по­глибити знання учнів про гірські породи та корисні копалини; розвивати географічне мислення. Познайомити учнів з роботою геолога Дяченко Вікторії Іванівни.

• Обладнання: колекція мінералів і гірських порід

• Опорні поняття:

Гірські породи — складні природні сполуки, що відрізняються одна від одної за своїм складом, властивостями та зовнішнім виглядом. За своїм походженням вони підрозділяються на три великі групи: магматичні, осадові й метаморфічні.

Корисні копалини — гірські породи й мінерали, що використовуються людиною в практичній діяльності (у природному вигляді або після переробки). Кар'єр — сукупність гірських копалень, обладнаних для видобування корисних копалин відкритим способом (безпосеред­ньо із земної поверхні).

• Теоретичні відомості:

Під час вивчення земної кори в ній було виділено відносно просту й однорідну за своїм складом і властивостями речовину, яку назвали міне­ралом. Сьогодні відомо близько 3 000 різних мінералів: польові шпати, кварц, слюда, алмаз, графіт, золото, самородна ртуть та ін. Переважна більшість мінералів являють собою тверді тіла, але є рідкі (наприклад, са­мородна ртуть) і газоподібні мінерали.

Найбільш поширених мінералів існує лише кілька десятків, їх нази­вають породоутворюючими. Поєднання цих мінералів утворюють більш складні природні сполуки — гірські породи, що відрізняються одна від одної за своїм складом, властивостями та зовнішнім виглядом. Гірські породи — це скупчення одного чи кількох мінералів, що являють собою самостійне тіло в земній корі. Нараховується понад 1,5 тис. гірських порід. За своїм походженням вони підрозділяються на три великі групи: магма­тичні, осадові й метаморфічні.

Магматичні гірські породи

Ці гірські породи є результатом застигання магми. Залежно від ділян­ки земної кори, на якій відбувається остигання й отвердіння магми, фор­муються різні магматичні гірські породи.

Граніти й лабрадорити утворюються глибоко в земних надрах, вони складаються з великих кристалів, причому величина кристалів залежить від глибини застигання й отвердіння магми: чим глибше це відбулося, тим більшими будуть кристали, що складають гірську породу. Граніти й ла­брадорити важкі й міцні. На вулицях великих міст можна побачити пли­ти, вирізані з них, і розглянути їхню будову. Базальти, обсидіани й пемза утворюються на земній поверхні в результаті поверхневого магматизму (вулканізму). Базальт є щільною гірською породою темних (від сірого до чорного) кольорів, що складається з кристалів, які не можна побачити неозброєним оком. Обсидіан, який називають також вулканічним склом, нагадує склоподібну масу. Пемза — пориста гірська порода, утворена в ре­зультаті швидкого застигання магми, вона легша за воду.

Амфіболіт

Пегматитова жила

Кварцит силікато-магнетовий

Граніт сірий

Граніти

Мігматити

Малюнок 1.

Гірські породи Криворізького басейну

Осадові гірські породи

Осадові гірські породи утворюються внаслідок впливу зовнішніх про­цесів на поверхню літосфери. За походженням розрізняють уламкові, хімічні й органічні осадові гірські породи.

Власне назва уламкових гірських порід вказує на те, що вони склада­ються з уламків (осколків) мінералів і гірських порід, утворених в резуль­таті вивітрювання. Цей процес призводить до руйнування твердих порід, що подрібнюються й транспортуються вітром, текучими водами й льодо­виками, а потім накопичуються на дні морів, озер, рік, пониженнях сухо­долу, де згодом можуть твердіти. До уламкових порід належать валуни, галечники, пісок, конгломерати, піщаники, леси, глини.

Хімічні гірські породи утворюються в результаті випадання в осад (відкладення) речовин, розчинених у водах океанів, морів, озер і рік. Найбільш поширеними гірськими породами цього різновиду є кам'яна (кухонна) та калійна солі, гіпси.

Уламкові й хімічні гірські породи часто поєднують у групу осадових гірських порід неорганічного походження.

До органічних осадових порід належать торф, буре й кам'яне вугілля, вапняк, крейда та ін. Вони утворилися із решток відмерлих організмів, у першу чергу рослин. Деякі органічні породи сформовані мушлями за­гиблих морських тварин (наприклад, черепашник) і продуктами життє­діяльності організмів.

Метаморфічні гірські породи

Осадові й магматичні гірські породи не залишаються незмінними в земній корі. З часом вони можуть занурюватися в глибокі зони, де пере­бувають під впливом високих температур і великого тиску. За таких умов відбуваються якісні зміни порід (ущільнення, перекристалізація), в резуль­таті чого утворюються метаморфічні гірські породи, що відрізняються за зовнішнім виглядом і властивостями від осадових і магматичних. Процес формування нових порід називається метаморфізмом (у перекладі з грець­кої — «перетворення») а власне породи — метаморфічними.

У результаті метаморфізму з вапняків формуються різнобарвні сму­гасті мармури, з глин — кристалічні сланці, а з пісків і піщаників — квар­цити. Граніти в процесі метаморфізму набувають смугастості й перетво­рюються на гнейси й граніто-гнейси. Смугастість і сланцюватість — го­ловні ознаки метаморфічних порід.

Корисні копалини та їх видобуток

Гірські породи й мінерали, що використовуються людиною назива­ють корисними копалинами. Залежно від використання розрізняють го­рючі, металеві й неметалеві копалини.

Корисні копалини, що залягають близько поверхні, видобувають відкри­тим способом. Для цього можуть використовуватися кар'єри. Кар'єр — сукупність гірських копалень, обладнаних для видобування корисних ко­палин безпосередньо із земної поверхні. Вугільні кар'єри називають роз­різами, а кар'єри з видобутку будівельного каменю — каменоломнями. Поклади корисної копалини, наприклад шар залізної руди чи його части­на, призначена для відпрацьовування одним кар'єром, називається кар'єр­ним полем. Довжина кар'єрного поля становить від сотень метрів до 2-4 км, ширина може дорівнювати 100-200 м, а в окремих випадках — 350-500 м. Це залежить від глибини копальні.

Малюнок 2.

Інгулецький кар’єр

Елементами кар'єру є уступи, підуступи та заходки. Товща гірських порід розділяється за глибиною на горизонтальні шари. Шари розробля­ються в низхідному порядку уступами (східцями). Іноді уступ поділяється за висотою на підуступи (зазвичай два). Підуступи одного уступу обслуго­вуються спільними для них засобами транспорту, але мають кожний власні засоби відбивання та навантаження. Поділ усієї товщі порід на уступи й на підуступи зазвичай проводять за ознакою однорідності гірської маси, що дозволяє спростити видобуток і подальшу переробку корисної копалини. Уступ обмежений збоку укосом, нахиленим до обрію під кутом 25-70° (залежно від властивостей породи), а зверху — горизонтальною площадкою. Уступ розробляється заходками (окремими смугами), висота яких дорів­нює висоті уступу, а ширина — ширині вибою.

Основними виробничими процесами в кар'єрі є відбій, навантажен­ня, транспортування та розвантаження гірської маси. Відбій — це процес відділенні гірської породи від масиву з одночасним її подрібненням або розпушенням. Він здійснюється за допомогою бурильновибухових робіт (на кар'єрах для видобутку будівельного каменю використовуються каменерізальні машини). Навантаження на транспортні засоби здійснюється екскаваторами. У м'яких і сипучих породах (наприклад, піску) процеси відбиття й навантаження поєднуються й виконуються екскаватором. Транспортування здійснюється різними способами: автомашинами, за­лізничним транспортом, стрічковими транспортерами, підйомниками.

Малюнок 3.

Бурові установки

Малюнок 4.

Навантаження на транспортні засоби здійснюється екскаваторами

Інгулецьке родовище залізистих кварцитів, у географічному відношенні, входить до складу Криворізького залізорудного басейну, являється його південною окраїною.

Поверхня родовища до 1963 року уявляла собою горбкувату місцевість з невеликим схилом на південно-схід та схід, розчленовану річкою Інгулець та двома балками, Скелевата та Березнеговата, які упадають у долину річки.

У теперішній час поверхня порушена експлуатаційними, викривними роботами кар’єра ІнГЗКа та відвалами гірських порід.

Загальна довжина родовища – 3,5 км.

Північна частина приєднується до зони обвалу гірних робіт з видобутку багатої руди шахти „Центральна”

Інгулецьке родовище залізистих кварцитів являється сировинною базою Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату.

В адміністративному відношенні воно знаходиться на території Інгулецького району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Клімат району – континентальний з середньорічною температурою повітря +8, мінімальною - -32, максимальною - +38. Середньорічна кількість опадів складає 400-420 мм, Вітри домінують східні, північно-східні. Глибина промерзання ґрунтів 0,3-1м.

До господарсько-питного водопостачання створили Південне водосховище (живлення за рахунок вод р. Дніпро). Технічне водопостачання збагачувального комплексу ІнГЗКа ведеться за рахунок зворотньої води із хвістосховища.

Енергопостачання комбінату здійснюється від підстанції – системи Дніпроенерго, розташованої у 40 км від нього.

У ході екскурсії збираються зразки гірських порід, характерних для певної місцевості. У школі ці породи вивчаються й описуються.

Малюнок 5.

Вивчення гірських порід

Приклад опису гірських порід

Назва гірської породи, до якої групи належить. Особливості утворення.

Склад гірської породи (до складу гірських порід зазвичай входять кілька мінералів, наприклад, граніт складається з кварцу, слюди та польово­го шпату).

Форма і колір (наприклад, граніт буває сірого, рожевого, червоного та іншого кольорів).

Вага (вказується відносно — важкий, легкий, середній).

Полиск (матовий, металевий, скляний чи відсутній).

Твердість (риса наноситься склом чи нігтем — м'яка порода, риса на­носиться лезом ножа — тверда, риса наноситься кварцом чи її взагалі неможливо нанести — дуже тверда).

Структура (масивна, шарувата, сланцювата, пориста, пухирчаста).

Використання людиною в практичній діяльності. Додаткові відомості про гірську породу.

Дані про зібрані гірські породи можна занести в таблицю. Приклад таблиці з характеристикою глини.

Таблиця 1

Геологічна характеристика залізистих кварцитів

Назва гірської породи. Група	Умови утворення	Склад, зовнішній вигляд, будова, властивості	Приклади використання людиною
Кварцит (метаморфічна порода)	Метаморфічні породи сформувалися на великих глибинах при інтенсивному перетворенні магматичних гірських порід в архейсько-протерозойську ери	Складається з кварциту, магнетиту, гематиту тощо. Вага важка.Структура тонко- і дрібнозерниста, іноді середньозерниста. Тверда. Текстура шарувата та плойчата.	Промислове значення в результаті збагачення яких дістають концентрат з вмістом заліза до 65%

Знайомство з професією геолога Дяченко В.І.

Особливості роботи:

Виявлення й оцінка родовищ корисних копалин у процесі зйомки, пошуку і розвідки, складання геологічних карт, геологічних профілів.

Геолог повинен знати:

Теоретичні і прикладні питання геології, технологію переробки мінеральної сировини, геологічні прийоми вивчення надр, економіку, географію.

Професійно важливі риси:

• фізична витривалість;

• просторова уява;

• спостережливість;

• уважність;

• логічне мислення;

• емоційно-вольова стійкість;

• технічний слух.

Медичні протипоказання:

• схильність до застудних захворювань;

• порушення функцій опорно-рухового апарату;

• виражені захворювання серцево-судинної системи;

• хвороби суглобів;

• хвороби, пов'язані з втратою свідомості.

Шляхи отримання професії:

геологічні ВУЗи, університети.

У наш раціональний час, коли навіть у космос літають по туристичній путівці, геологія залишається, мабуть, останнім притулком романтика…

Досить часто професія геолога асоціюється у молоді з далекими романтичними подорожами. Певною мірою це дійсно так, лише подорожують геологи не на відомі світові курорти, а найчастіше кудись в глуху тайгу або тундру, на розвідування родовищ.

У більшості випадків їх робота пов’язана з частими і тривалими відрядженнями, проходить у польових умовах («кабінетні» геологи, що займаються переважно аналізом інформації у стаціонарних умовах, також є, але рідше). Нерідко робота здійснюється так званим вахтовим методом — геологи на декілька тижнів виїжджають в експедицію, де працюють у дуже інтенсивному режимі і практично без вихідних, зате після кожної такої поїздки отримують досить тривалий відпочинок.

В умовах експедицій робота відбувається в обмеженому колективі, вимагає вміння бути терпеливим до інших людей, уживатися з ними, лояльно ставитися до побутових незручностей та різної скрути, пов'язаної з похідним життям.

Робота геолога починається з вивчення і співставлення гірських порід, взятих з поверхні землі, дна моря або зі свердловин, відбору зразків, їх лабораторного дослідження. Геолог повинен зрозуміти, чи є в даному районі корисні копалини, які саме, як вони розташовані і наскільки доцільна їхня промислова розробка.

Місця роботи таких фахівців — геологорозвідувальні експедиції, геофізичні й бурильні партії, науково-дослідні та проектні організації. Основна сфера застосування їхньої праці — розвідування і освоєння родовищ корисних копалини. Потрібні вони і в будівництві (наприклад, для виявлення особливостей ґрунтів на місці майбутніх споруд).

Сучасна геологія – меганаука, що включає величезну кількість дисциплін:

• геофізика (фізичні властивості землі, гравітаційні, електромагнітні поля);

• геохімія (хімічний склад землі);

• мінералогія (вчення про мінерали – стійкі природні з'єднання);

• стратиграфія (послідовність відкладення шарів гірських порід);

• тектоніка (рух земної кори);

• петрографія (вчення про гірські породи).

Геологи потрібні не лише крупним нафто- і газодобувним компаніям, але і крупним будівельним фірмам. Недавно у геологів з'явився ще один фронт робіт – в компаніях, пов'язаних з розвідуванням і видобутком корисних копалин за кордоном: у Південній Африці і Латинській Америці, Європі (зокрема, на території колишньої Югославії). Туди охоче беруть випускників геологічних вузів, але вимагають хороших знань іноземної мови. Так, для роботи в Перу треба володіти іспанською, у Південній Африці, Канаді - англійською).

Професія є помірно поширеною.

Технологічна картка

Екскурсія з метою збору колекції гірських порід та вивчення особливостей видобутку в місцевому кар’єрі

• Мета: формувати наукові погляди на природу Землі; закріпити й поглибити знання учнів про гірські породи та корисні копалини; знайомство з професією геолога; розвивати географічне мислення.

• Загальні організаційні вимоги: вчитель дотримується вимог програми щодо проведення екскурсії відповідно до вимог вікових особливостей учнів 6-го класу

• Вступ: організаційна частина представлена вчителем та геологом Дяченко В.І. Повідомлення про тривалість екскурсії.

• Загально-інформаційна частина: розповідь про магматичні, осадові, метаморфічні гірські породи; корисні копалини та їх видобуток.

• Основна частина: ознайомитися з основними теоретичними відомостями, які в майбутньому будуть потрібні учням при вивченні географії України, знайомство з професією геолога (профорієнтаційна робота)

• Підсумки: підводяться підсумки коротким узагальненням вивченого матеріалу, обробкою матеріалу який було запропоновано учням

Структура технологічної картки

• Порядковий номер екскурсії в календарному плані загальноосвітнього закладу,її назва: «Екскурсія з метою збору колекції гірських порід та вивчення особливостей видобутку в місцевому кар’єрі»

• Клас, навчальна дисципліна, яка забезпечує екскурсії: учні 6-А класу загальноосвітньої школи №114, предмет – географія; тема «Літосфера»

• Вік учнів засідання: 12 років.

• Кількість учасників засідання: 30 учнів.

• Тема екскурсії: «Екскурсія з метою збору колекції гірських порід та вивчення особливостей видобутку в місцевому кар’єрі»

• Категорія екскурсії: по функціональному призначенню – основна; по пізнавальним цінностям - пізнавальна

• Загальна тривалість екскурсій в годинах: 2 години

• Загальна протяжність екскурсії в кілометрах: кабінет географії

• Обладнання для проведення екскурсії: колекція мінералів та гірських порід Інгулецького кар’єру

• Маршрут екскурсії: КЗШ №114, вул.Каткова, 35

• Етапи екскурсії: розповідь про магматичні, осадові, метаморфічні гірські породи; корисні копалини та їх видобуток; опис гірських порід;знайомство з професією геолога (профорієнтаційна робота)

• Форми опрацювання матеріалів екскурсії з учнями по її завершенні: бесіда, робота з колекцією гірських порід, прийом «Географічний практикум», фільм «Інгулецький кар’єр».

• Дата засідання: листопад 2010 року

• П.І.Б. особи, яка оформляла ТКЕ та проводила екскурсію: Ковальова Олена Владиславівна

Табель екскурсії

Маршрут	Зупинка	Об’єкт показу	Час	Найменування підтем й перелік основних питань	Організаційні вказівки
1.КЗШ №114	Кабінет географії	Колекція гірських порід та відеофільм «Інгулецький кар’єр»	2 години	Літосфера, гірські породи, корисні копалини	Закріпити й поглибити знання учнів про гірські породи та корисні копалини, знайомство з професією геолога

екскурсія на тему

«Земля – планета людей. Сталеві руки Олексія Семеренко»

Вступ

Екскурсія відбувається у шкільному музеї, де керівник музею Каткова Тетяна Сергіївна та екскурсоводи школи розповідають про чемпіона світу та Європи з армспорту, колишнього випускника середньої школи №114 Семеренко Олексія.

Малюнок 1.

План екскурсійного маршруту

Олексій Семеренко - чемпіон світу із силової боротьби на руках. Олексій – командир зенітно-ракетного взводу Криворізької танкової дивізії, капітан. Ні армію, ні спорт Олексій однаково не може відділити від свого життя. Син кадрового офіцера (батько – Віктор Петрович), він з дитинства не шукав для себе іншої долі, ніж доля військової людини. І з дитинства в ньому жило гаряче захоплення спортом. Їх сім’я традиційно їздила по Союзу, і в кожному пункті призначення батька Олексій одразу ж записувався в діючу спортивну секцію. Спорт полюбив з дитинства, щодня разом з солдатами пропадав на спортивному майданчику. Так, до закінчення школи в його “багажу” опинився перший розряд по спортивній байдарці, лижам, шахам, декілька поясів по карате. Закінчив Олексій нашу 114 школу в 1993 році і вступив до Харківського військового університету.

На другому курсі в рамках першості навчального закладу командування організувало змагання по тоді ще молодому, але вже популярному серед молоді спорту – армрестлінгу. Курсант Семеренко не залишив жодних шансів на перемогу учасникам турніру, ставши абсолютним чемпіоном. Старший викладач кафедри фізпідготовки і спорту полковник Микола Іванович Галашко довго придивлявся до міцного хлопчини, коли той захоплено займався в спортивній залі рукопашним боєм разом з товаришами. Після правильної організації тренувального процесу спортивні результати Олексія різко пішли вгору. Декілька тренувань під керівництвом офіцера, який став його тренером – і курсант “зламав опір” студентів місцевого інституту фізичної культури. Через декілька місяців на чемпіонаті Збройних Сил, що проходив у Десні, майбутній офіцер посів 3-тє місце серед вузів країни і 4-те – у Збройних Силах. Тимчасова невдача не охолодила амбіційні плани Олексія: разом з тренером він більш продуктивно та професійно використовує тренування. Результат не примусив себе чекати: коли в Харкові відбувся черговий чемпіонат, курсанту вже не було рівних серед армійців. В 1997 році в Одесі він знову виборює титул абсолютного чемпіона. Бойовий настрій військовослужбовця помітили керівники федерації армрестлінгу нашої країни.

Пройшов час, на чемпіонаті Європи по армрестлінгу серед любителів в Угорщині Олексій став другим. “Чесно кажучи, я сам не чекав такого успіху, – згадує Олексій. – В змаганнях брало участь 25 чоловіків з 16 країн. Я програв лише багаторазовому чемпіону, спортсмену з Туреччини”. В 1999 році в світових змаганнях не прийшлося брати участь: був дуже зайнятий на службі. В армрестлингу велике значення має не тільки фізична сила, але і реакція борця: бій як такий продовжується кілька секунд. Тому в змаганнях не завжди перемагають більш сильні фізично борці. Головне – не порушувати основне правило: фаланги пальців суперника повинні при захваті залишатися вільними.

Словом, боротьба на руках – заняття серйозне, даремно, що в стародавні часи вона була не більш, ніж забава відвідувачів бару.

Пройшов час, й в 1961 році американці провели перші офіційні змагання. І ось уже у всьому світі серйозно говорять про те, що боротьба на руках повинна увійти в програму найближчих Олімпійських ігор.

Олексій Семеренко із тих хлопців, які в житті прагнуть всього добитися своєю працею, старанням і потом. Він у всьому любить дисципліну і порядок.

“Тренуватися, - говорить Олексій, - потрібно, звичайно, кожен день. Але у мене так не виходить. Адже я - офіцер. Приходиться в наряди ходити через день. А після безсонної ночі – не до гир. Але все одно, більше тижня таких перерв в тренуваннях стараюся не робити. Втомився чи ні – займаюся. Я так і прагну робити. Куріння, вживання алкоголю, як і в іншому виді спорту, негативно впливають на спортивні результати. Якщо по-справжньому слідкувати за своїм організмом, то можна займатися армрестлінгом навіть до 50 років”.

Для такого майстра, як Олексій Семеренко змагання в танковій дивізії не більш ніж розминка. В своїй ваговій категорії (до 80 кг) Олексій завжди перемагає. “Боротися, можна сказати, немає з ким, - скаржиться він. – Серйозно займатися армрестлінгом солдатам ніколи. Так, тренуємось колективно: моя рука проти двох солдатських. Але це, звичайно, зовсім не та техніка”. Але зараз Олексій тренується в атлетичному залі.

Він поставив за мету стати першим, і це вдалося. Себе не жаліє на тренуваннях. Бо коли цього нема – високого результату навряд чи доб’єшся. Виграє у суперників за рахунок швидкої реакції, фізичної сили, й, безумовно, фарту.

Крім армспорту, Олексій полюбляє плавання. Він першорозрядник з шахів, лижного спорту, спортивної греблі. Має третій розряд з технічного водного туризму. Коли повертається із змагань, то любить “тихе полювання” (збирати гриби).

В чемпіона світу міцніша права рука. Він нею підіймає гирю вагою в 56 кілограмів дванадцять разів, лівою – вісім. Таку гирю для домашніх тренувань йому подарував Ігор Мойсєєв, товариш по команді та його тренер.

В спілкуванні Олексій – приємний співрозмовник. Вірно сказано в народній приказці: “Сильна людина – добра людина”. Колеги відмічають його природне благородство – офіцер в будь-яку хвилину готовий відгукнутися на людське горе, не байдужий до участі у розв’язанні проблем товаришів.

Спортивне захоплення офіцера мало дієвий вплив на покращення фізичного стану солдатів і сержантів полку. Мало того, що силові куточки постійно поповнюються новими зразками “тренувального вантажу”, тепер у вечірній час вони працюють у подвоєному ритмі. Є прагнення у хлопців бути хоча б трішечки схожими на свого кумира-силача.

Олексій має дружину Тетяну, вона теж випускниця 114 школи, закінчила Харківський держуніверситет, за професією – біофізик.

Тетяна вірний друг, надійний помічник і самий гарячий вболівальник. Вона розуміє і підтримує захоплення чоловіка. А ще вони мають маленьке “сонечко” – Юленьку, яка завжди буде бачити свого батька в образі богатиря (“не перевелись ще на землі богатирі наші”). Юля – учениця 3-Б класу КЗШ 114.

Олексій нагадує силачів із міфів Стародавньої Греції. В одному з них могутні атланти тримали небо руками врятовуючи людей. Така аналогія з капітаном Семеренком якраз доречна - Олексій разом з бойовими друзями теж охороняє небо.

Могутній велетень Кривбасу,

Ти чемпіон на заздрість нам.

Були часи, що в рідній школі

Навчавсь, змагавсь – та час настав,

Армспорт пізнав, і ось відразу

Посипався медалей град.

Ми з перемогами вітаєм!

За тебе кожен учень рад!

Ти – нам зразок служіння справі,

Як чоловік, як татко теж.

За Олексія дуже раді.

Талант його не має меж!

Малюнок 2.

Олексій Семеренко – 4-х кратний чемпіон світу та 8-ний чемпіон Європи

Малюнок 3.

15-ти кратний чемпіон України

Технологічна картка

• Мета екскурсії: продовжити знайомство з випускниками КЗШ №114. Розповісти про 4-х кратного чемпіона світу та 8-ми кратного чемпіона Європи з армспорту Олексія Семернко.

• Загальні організаційні вимоги: вчитель намагається в темі «Землі – планета людей» розповісти про діяльність випускників КЗШ №114.

• Вступ: організаційна частина представлена керівником музею Каткова Т.Г. та вчителем. Повідомлення про тривалість екскурсії в музеї та час повернення у кабінет.

• Загально-інформаційна частина: розповідає про армспорт та випускників спортсменів.

• Основна частина: знайомство з екскурсійним маршрутом «Сталеві руки Олексія Семернко»; профорієнтаційна робота з учнями.

• Підсумки засідання: підводяться підсумки коротким узагальненням вивченого матеріалу, обробкою матеріалу який було запропоновано учням

Структура технологічної картки

• Порядковий номер екскурсії в календарному плані загальноосвітнього закладу,її назва: екскурсія «Сталеві руки Олексія Семеренко» в шкільний музей КЗШ №114 імені Ф.Л. Каткова

• Клас, навчальна дисципліна, яка забезпечує екскурсії: учні 6-А класу загальноосвітньої школи №114, предмет – географія; тема «Земля – планета людей»

• Вік учнів засідання: 12 років.

• Кількість учасників засідання: 30 учнів.

• Тема екскурсії: «Сталеві руки Олексія Семеренко»

• Категорія екскурсії: по функціональному призначенню – додаткова; по пізнавальним цінностям - пізнавальна

• Загальна тривалість екскурсій в годинах: 1 години

• Загальна протяжність екскурсії в кілометрах: музей КЗШ №114 імені Ф.Л. Каткова. кабінет географії

• Обладнання для проведення екскурсії: музейний стенд

• Маршрут екскурсії: КЗШ №114, вул. Каткова, 35

• Етапи екскурсії: розповідь про армспорт ;знайомство з екскурсійним маршрутом «Сталеві руки Олексія Семернко»: (Прага, Кривий Ріг, Харків, Гдиня, Давард, Келовна, Сопот, Хельд, Олександрія); профорієнтаційна робота з учнями.

• Форми опрацювання матеріалів екскурсії з учнями по її завершенні: бесіда, розповідь, відеофільм «Сталеві руки Олексія Семеренко»

• П.І.Б. особи, яка оформляла ТКЕ та проводила екскурсію: Ковальова Олена Владиславівна

Табель екскурсії

Маршрут	Зупинка	Об’єкт показу	Час	Найменування підтем й перелік основних питань	Організаційні вказівки
КЗШ №114	Шкільний музей, кабінет географії	Музейний стенд та відеофільм «Сталеві руки Олексія Семеренко»	1 години	Земля – планета людей, діяльність людини	Познайомитись з видом спорту –армспорт та відомою людиною Придніпров’я